СУЧАСНІ ОСВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ

ПЕДАГОГІЧНА ТЕХНОЛОГІЯ – ЦЕ СИСТЕМНИЙ МЕТОД СТВОРЕННЯ,

 ЗАСТОСУВАННЯ І ВИЗНАЧЕННЯ ВСЬОГО ПРОЦЕСУ ВИКЛАДАННЯ

 І ЗАСВОЄННЯ ЗНАНЬ З УРАХУВАННЯМ ТЕХНІЧНИХ І ЛЮДСЬКИХ РЕСУРСІВ

 ТА ЇХ ВЗАЄМОДІЇ, ЩО СТАНОВЛЯТЬ СВОЇМ ЗАВДАННЯМ ОПТИМІЗАЦІЮ

 ФОРМ ОСВІТИ.

1.Сучасна традиційна

2.Педтехнологія на основі особистісної орієнтації педпроцесу:

·       Педагогіка співробітництва

·       Гуманно – особистісна технологія Ш.А.Амонашвілі

·       Система С.М.Ільїна: викладання літератури, як предмета, що формує людину

3. Педтехнології на основі активізації та інтенсифікації учнів:

·        Ігрові технології

·        Проблемне навчання

·        Технологія комунікативного навчання іномовній культурі (С.І.Пассов)

·        Технологія інтенсифікації навчання на основі схемних і знакових моделей навчального матеріалу (В,Ф.Шаталов)

4. Альтернативні  педтехнології:

·       Вальдорфська педагогіка (Р.Штайнер)

·       Технологія вільної праці (С.Френе)

·       Технологія ймовірності (А.М.Лобок)

·       Технологія майстерень

5. Природовідповідні технології:

·       Природовідповідне виховання грамотності (О.М.Кушнір)

·       Технологія саморозвитку (М.Монтесорі)

6. Технології розвиваючого навчання:

·       Система розвиваючого навчання Л.В.Занкова

·       Технологія розвиваючого навчання Д.Б.Ельконіна

·       Система розвиваючого навчання з направленістю на розвиток творчих якостей особистості (І.П.Волков, Г.С.Альтшуллер, І.П.Іванов)

·       Особистісно – орієнтоване розвиваюче навчання (І.С.Якиманська)

·       Технологія само розвиваючого навчання (Г,К.Селевко)

7.Педтехнології на основі ефективності управління і організації навчального процесу:

·       Технологія С.Н.Лисенкової: перспективно – випереджальне навчання з використанням опорних схем при коментованому управлінні

·       Технологія рівневої диференціації

·       Рівнева диференціація навчання на основі обов’язкових,результатів (В.В.Фірсов)

·       Культуровиховна технологія диференційованого навчання за інтересами дітей (І.Н.Закатова)

·       Технологія індивідуалізації навчання (Інге Унт, А.С.Границька, В.Д.Шадриков)

·       Технологія програмованого навчання

·       Колективний спосіб навчання (А.Г.Ривін, В.К.Дяченко)

·       Групові технології

·       Нові інформаційні технології

8.Педтехнології на основі дидактичного удосконалення і реконструю- вання матеріалу:

·       Екологія і діалектика (Л.В.Тарасов)

·       Діалог культур (В.С.Библер, С.Ю.Курганов)

·       Укрупнення дидактичних одиниць – УДО (П.М.Ерднієв)

·       Реалізація теорії поетапного формування розумових дій (М.Б.Волович)

9. Конкретні предметні технології:

·        Технологія раннього та інтенсивного навчання грамоті (М.О.Зайцев)

·        Технологія удосконалення загально навчальних умінь в початковій школі (В.М.Зайцев)

·        Технологія навчання математиці на основі рішень задач (Р.Г.Хазанкін)

·        Технологія на основі системи ефективних уроків (О.О.Окунєв)

·        Система поетапного навчання фізиці (М.М.Палтишев)

10. Педтехнології авторських шкіл:

·       Школа адаптивної педагогіки (С.О.Ямбург, Б.Бройде)

·       Технологія авторської школи самовизначення (О.Н.Тубельська)

·       Школа – парк (М.Балабан)

·       Агрошкола (О.Католикова)

·       Школа завтрашнього дня (Д.Ховард)

ФУНКЦІЇ ВЧИТЕЛЯ

         ФУНКЦІЇ  ВЧИТЕЛЯ

НАЗВА ФУНКЦІЇ	ЩО  В СЕБЕ  ВКЛЮЧАЄ
ІНФОРМАЦІЙНА – набуття учнями необхідних знань	·       Знання предмета ·       Знання психолого – педагогічних основ сприйняття наукової інформації підлітками ·       Знання й урахування індивідуальних особливостей учнів ·       Уміння розмежовувати науку і навчальний предмет,здійснювати методичне опрацювання матеріалу науки на матеріал навчального предмета ·       Уміння виробляти в учнів уміння обґрунтовувати особливості процесів і явищ ·       Уміння розв’язувати задачі різними способами й навчити цього своїх учнів ·       Уміння визначати найбільш ефективні шляхи й дидактичні засоби,з допомогою яких учні засвоюватимуть знання впевній системі ·       Уміння педагогічно адаптувати наочність(схеми, малюнки, таблиці) ·       Уміння застосовувати різноманітні методи викладання,будувати їх систему, обгрун товувати їх доцільність, спрогнозувати їх особливості ·       Уміння одержувати зворотну інформацію,слухати й аналізувати усні відповіді учнів письмові роботи (правильність розв’язання,контролювати логіку розв’язання, мов- ну культуру,хто відповідає),коригувати й оцінювати відповідь і ступінь розвитку пізнавальних здібностей учня ·       Навичка вільного володіння усним мовленням як засобом передачі інформації (уживання професійної лексики,доступність,виразність, стислість,логічність, пере- сонливість,чіткість формулювань і постановка голосу) ·       Уміння програмувати навчальний матеріал і навчальний процес ,застосовувати еле менти програмованого навчання
РОЗВИВАЛЬНА -  розвиток розумо- вих здібностей уч- нів,їх пізнавальної активності й само- стійності	·       Знання психолого – педагогічних основ розвитку пізнавальних процесів учнів ·       Знання основ логічних дій під час пояснення процесів,теоретичних і практичних задач ·       Уміння порівнювати, зіставляти, виявляти у вивченому матеріалі суть, у результаті чіткого логічного аналізу формулювати висновки, визначати завдання на оволодіння розумовими операціями ·       Уміння викладати зміст предмета як індуктивним ,так і дедуктивним методом, здатність навчити цих методів своїх учнів ·       Уміння активізувати різні види пізнавальної діяльності учнів (створити проблемну ситуацію,поставити пізнавальне завдання на одержання знань із різних джерел,на їх осмислення) ·       Уміння дидактично переробляти деякі методи науки на методи шкільного викладання
Орієнтаційна –передача наукової інформації,зв’язок з практикою	·       Уміння викликати зацікавленість до предмета, до суміжних наук ·       Уміння враховувати інтереси учнів,їх схильності ·       Психологічна підготовка до трудової діяльності ·       Психологічна підготовка до ЗНО
Мобілізаційна – розвиток пізнава- льних процесів (увага, уява, мис –ленн, пам’ять)	·       Знання наукових основ організації своєї розумової праці й розумової праці школярів ·       Знання своїх учнів, їх особистісних якостей ·       Знання свого предмета, внутрішньопредметних і міжпредметних змістовних зв’яз- ків,значення змісту предмета на сучасному етапі ·       Знання можливостей використання знань у практичній діяльності людини, прийо- ми активізації навчальної д-сті школярів ·       Уміння популяризувати наукові знання прийомами викладу, експериментальними демонстраціями, надавати їм цікавої, пізнавальної форми, визначати ступінь труд- нощів змісту та його викладу з урахуванням рівня підготовки учнів ·       Уміння організувати с.р. учнів над змістом курсу в класі й удома( над текстами під- ручника й додаткової літератури, з підбору додаткового матеріалу із запропонованої учителем теми) ·       Уміння застосовувати різні прийоми систематизації знань учнів ( під час опитуван- ня, тематичного оцінювання, повторення,викладу нового матеріалу) ·       Уміння виявляти внутрішньопредметні й між предметні зв’язки, співвідносити зміст із життям,навчити цього своїх учнів ·       Уміння привернути увагу учнів до навчання ,дати йому раціональні прийоми нав- чальної д –сті,прищепити навички організації робочого місця, навчити проводити експеримент,слухати, бачити,аналізувати почуте,побачене,прочитане, робити умовиводи,відтворювати почуте й прочитане (усно й письмово)
Конструктивна – здібність учителя конструювати зміст предмета, проектувати д-сть і роботу учнів	Включає три види пректувальної діяльності: ·      Конструктивно – змістовний (відбір змісту і структуризація як навчального матеріалу,так іматеріалу,що використовується в позаурочний час) ·      Конструктивно – оперативний (планування структури дій учителя й учня в різних моментах навчального та виховного процесу) ·      Конструктивно – матеріальний( проектування й створення матеріальної бази для викладання предмета) Передбачає такі знання, уміння й навички: ·       Глибокі знання змісту предмета ·       Уміння здійснювати дидактичне опрацювання матеріалу науки на матеріал навчального предмета відповідно до вікових особливостей школярів ·       Уміння здійснювати тематичне поурочне планування з визначенням теми, змісту й освітньо-виховної мети кожного уроку, з визначенням понять і закономірностей, досліджуваних на уроці ,зі співвіднесенням з матеріалом,який був раніше вивче- ний,і тим,що має надалі вивчатися ·       Уміння добирати для уроків необхідний матеріал,відповідний експеримент ·       Уміння конструювати уроки різних типів, а також позаурочні заходи з предмета, у тому числі організовувати предметні тижні(декади) ·       Уміння програмувати структуру дій учня й учителя на уроці під час викладу нової інформації, організації зворотного зв’язку,керування парною й груповою формою роботи учнів ·       Уміння проектувати й обладнувати кабінет всіма необхідними посібниками; організувати планомірну роботу з його облаштування й поповнення
Комунікативна – відносини з оточуючими	·       Уміння швидко встановлювати ділові контакти з класом і окремими учнями, з окремими вчителями й усім педколективом,з адміністрацією школи, керівником районного м/о ·       Володіти лекторськими вміннями й навичками
Організаторська – реалізація мето- дичних, загально- педагогічних, пси- хологічних завдань	Має ряд аспектів: ·       Організація людей ·       Організація різних форм навчальної та виховної роботи ·       Організація матеріальної бази для успішного здійснення педд-сті Передбачає такі знання, уміння й навички: ·       Знання основи організаційних форм навчального й виховного процесу,що склали- ся в школі ·       Уміння організовувати уроки різних типів,позаурочні заходи, науково – пізнавальні заходи, олімпіади,предметні тижні ·       Уміння організовувати свою працю й працю учнів

       

Зміст та методика впровадження технології навчання “ Кластери” у викладанні біології

Тренінг     Зміст та методика впровадження технології

навчання  “ Кластери” у викладанні біології

     Мета: сприяти усвідомленню учасниками необхідності самовдосконалення і прагнення до особистісного і професійного зростання як умови створення “ситуації успіху”

      Завдання:

-                       засвоїти поняття “кластер”;

-                       відпрацювати алгоритм складання кластеру;

           познайомити    учасників    з    формами  та  етапами  роботи над

                 кластером;

-                       підвести   до   розуміння  перспектив  роботи  команди вчителів

           біології  щодо     використання    у    навчально   –   виховному

           процесі технології навчання “Кластери”

      Обладнання: аркуші  А – 3, маркери, кольорові стікери,  скотч

      Перебіг заняття

1.Вступ

     Прагнення постійно оптимізувати навчально – виховний процес зумовило появу нових і вдосконалення використовуваних раніше педагогічних технологій різних рівнів і різної цільової спрямованості.

     Сьогодні у педагогічний лексикон міцно увійшло поняття інноваційна освітня технологія – сукупність форм, методів і засобів навчання, виховання та управління, об’єднаних єдиною метою; добір операційних дій педагога з учнем, у результаті яких суттєво покращується мотивація учнів до навчального процесу.

     Процес створення кластерів – це  не індивідуальна діяльність, а  об’єднання учнів у групи,  та залучення їх до розвитку вмінь та навичок роботи в команді, процесу важливого для розвитку співпраці.

     Кластерний підхід використовується: як основа стимулювання інноваційної діяльності; як “магніт” для активізації навчальної діяльності учнів.

      В учнівській громаді важливу роль відіграє кластерна ініціатива – стратегія, що заснована на співпраці.

     Якщо ключові ініціативи розробляються й узгоджуються групою учнів, то це дає можливість створити сприятливу атмосферу для здійснення відкритого діалогу та дієвості, використання їхньої енергії та ентузіазму для просування цих ініціатив,   залучення учнів до проектної діяльності, участі в роботі малої академії наук, предметних олімпіадах, інтелектуальних конкурсах, тощо.

2.Вправа  “Інноваційна технологія для мене - це…”

   Тренер пропонує учасникам по черзі назвати своє ім’я, та в рамках теми  проговорити фразу, що починається зі слів ” Інноваційна технологія для мене - це … “

Зворотній зв'язок

Запитання для обговорення:

  1. З якою метою ми виконували дану вправу?

  2. Які емоції Ви відчували, коли презентували свою думку?

3.Прийняття правил роботи в групі

       Тренер пропонує учасникам сформулювати правила спільної взаємодії, що сприятимуть продуктивній праці протягом тренінгу. Учасники вносять свої пропозиції. Кожне запропоноване правило обговорюється й, якщо всі згодні, записується  на окремому аркуші блокноту фліпчарта.

Зворотній зв’язок

Запитання для обговорення:

  1. Що дало нам виконання цієї вправи?

  2. Чому так важливо її проводити на початку тренінгового навчання?

4.Очікування “Чарівна скринька”

    Учасникам роздаються невеликі аркуші паперу, або стікери. Тренер просить написати на них те, що вони чекають від заняття. Після цього аркуші вивішуються на плакаті із зображеннями скриньки.

5.Вправа “Асоціативна грона “Кластер”

   Тренер  пропонує учасникам назвати свої асоціації до поняття “кластер”та  відображає їх на аркуші паперу для фліпчарту   ( графіка, грона,  сузір’я, класифікація, об’єкти, предмети, матеріал, поняття, накопичення, стрілки, відображення, зміст, навички, група, частинки, інтенсивність, тощо).

    Тренер пропонує групі сформулювати визначення “кластер – це…”

     Різні автори вкладають у термін “кластер” неоднаковий зміст, але у всіх випадках зберігається відтінок  початкового значення  англійського слова.

      Кластер –   англ. (cluster) – груда, накопичення, пучок, грона, група.

      Кластер - графічна організація предметного матеріалу, що відображає змістові поля конкретного  поняття

Зворотній зв’язок.

Запитання для обговорення:

  1. З якою метою ми проводили вправу?

  2. Над чим Ви замислювались, коли обговорювали дане поняття?

  3. Що Ви відчували, коли виконували дану вправу?

6.Інформаційне повідомлення “Методика складання кластеру”

   Модифікацією технології “кластери”є складання розгалужених кластерів.

   Кластер – графічний прийом систематизації матеріалу.

   Складання кластера дає  учням можливість вільно та відкрито думати при опанування конкретною темою чи розділом біології. Учень записує в центрі аркуша ключове поняття, а від нього малює лучи у різні боки, які з’єднують це слово з іншими словами, від яких у свою чергу лучи розходяться далі і далі. Луч – це існуючий зв'язок між термінами.

     Деякі слова кластера теж можна з’єднувати між собою, зображуючи наявність між ними логічних зв’язків.

    Перед тим, як розглянути алгоритм складання кластеру, треба розуміти різницю між класифікацією та кластеризацією документів.

   Класифікація – це віднесення кожного документу в окремий клас за раніше відомими всіма параметрами отриманими  на конкретному етапі навчання.

   Кластеризація - розподіл  документів на кластери – підмножники,  параметри яких раніше не відомі.

   Кількість кластерів може бути вільною або фіксованою.

                    Методика складання  кластеру

1.     Запис ключового слова чи речення у середині аркуша чи на дошці;

2.     Запис слів, або речень навколо основного слова, які приходять на думку з даної теми. Вони з’єднуються з основним словом чи реченням.

3.     Кожне нове слово створює собою нове ядро, яке викликає подальші асоціації. Таким чином створюються асоціативні лінії.

  Засоби роботи учнів з кластерами

1.Складання нового кластеру;

2.Складання розповіді за наданим кластером з використанням слів, речень, що входять до кластеру;

3.Корекція та удосконалення наданого кластеру;

4.Аналіз та завершення неповного кластеру:

   - без наявності головного терміну, з якого починається кластер та визначення головного терміну;

   -  без наявності одного чи де – кількох термінів кластера та визначення цих термінів.

Організаційні форми роботи з кластерами

- Самостійно при виконанні домашнього завдання;

- самостійно на практичній роботі;

- у складі малої групи з подальшим конкурсом на  кращий кластер, складений за визначеним вчителем головним терміном;

- у складі малої групи за участю вчителя, який виступає у ролі ведучого, та допомагає групі його складати;

- при виконанні контрольного завдання  на складання кластеру;

- складання відповіді по кластеру;

-  визначення терміну при неповному кластері.

Зразок складання кластеру за розділом “Біологія клітин”

      I етап

- Перед вивченням даного розділу посередині верхньої лінії на чистому аркуші паперу учень записує назву розділу, що вивчається;

- на другій строчці він записує слова, які приходять йому на думку у зв’язку  з назвою цього розділу;

- на  наступній строчці він записує слова, що асоціюються з словами другої строчки, продовжуючи роботу далі. Вся ця робота продовжується у визначений час, наприклад, за 10 хв.;

- учню пропонують вивчити зміст та предметні вказівки  розділу, що вивчається у підручнику, або додатковій літературі;

  Підсумком даної роботи повинні бути підкреслені учнем слова, які він  зустрів в роботі з книжками.

       II етап

- Вчитель у формі лекції знайомить учнів з конкретними темами  розділу, що вивчається. Наприклад, “Склад клітини ”;

- учень знову на чистому аркуші паперу на першій строчці записує назву теми, на другій строчці – ті слова, які приходять йому на думку у зв’язку з назвою теми. На наступній строчці він записує слова, які асоціюються з написаними словами другої лінвйки і  так  продовжує роботу далі;

- вчитель продовжує пояснення нового матеріалу з даної теми;

- учень підкреслює ті з записаних слів, які він почув з даного фрагменту  пояснення вчителем матеріалу та дописує нові слова іншим кольором. По закінченні роботи на аркуші паперу відображено кластер з термінів;

- вчитель продовжує наступний фрагмент пояснення нового матеріалу і все повторюється знову.

      Наступні етапи

За цією ж схемою вивчаються інші теми даного розділу, наприклад, “Транспорт речовин через цитоплазматичну мембрану”? тощо.

      Загальний підсумок роботи

До закінчення вивчення розділу “Біологія клітин” в учня утвориться ціла папка аркушів з кластерами за конкретними темами. Ці аркуші з кластерами є для учня ефективними засобами, що будуть  нагадувати, як  створювались його уявлення про навчальну дисципліну та її зміст. Сукупність кластерів є термінологічною моделлю змісту дисципліни, яка пов’язана з побутовими, непрофесійними, раніше існуючими знаннями.

     Технологія “Кластер” може застосовуватися не тільки під час пояснення нового матеріалу, але і при самостійному вивченні навчального матеріалу того, чи іншого розділу.

7.Вправа “Склади кластер”

  Тренер пропонує учасникам об’єднатися у групи та  за обраними ними темами на свій розсуд скласти кластери.

Презентація напрацювань

Зворотній зв’язок.

Запитання для обговорення:

  1. З якою метою ми проводили вправу?

  2. Яку форму  роботи на уроці Ви обрали, коли складали кластер?

  3. На що треба звертати увагу вчителю, коли учень працює самостійно над складанням кластера?

8.Підведення підсумків

   Тренер разом із групою без оціночно обговорюють всі види діяльності, які були використані на занятті.

Тренер пропонує учасникам висловити власні судження з приводу тренінгу, доповнюючи незакінчене речення:

    “Мені було…., тому що…"