МЕТОД ПРОЕКТІВ ЯК ПЕДАГОГІЧНА ТЕХНОЛОГІЯ

З досвіду роботи вчителя біології

 Оксани Касьян

МЕТОД   ПРОЕКТІВ

ЯК  ПЕДАГОГІЧНА   ТЕХНОЛОГІЯ
 

1. Актуальність методу проектів

Проектна технологія – одна з інноваційних технологій навчання і виховання, яка забезпечує формування основних компетенцій учня. Метод проектів засвідчує повну узгодженість навчання із життям, з інтересами учнів, він ставить учня у становище дорослої людини. І тоді учень нагадує лікаря, інженера, вчителя, для якого теоретичні знання – засіб творчих шукань. Зрештою активно розвивається мислення з опорою на науку.

Робота над проектом — практика особистіно-орієнтованого навчання в процесі конкретної праці учня, на основі його вільного вибору, з урахуванням його інтересів. У свідомості учня це має такий вигляд: "Все, що я пізнаю, я знаю, і для чого це мені треба і де я можу ці знання застосувати".

Для педагога — це прагнення знайти розумний баланс між ака­демічними і

прагматичними знаннями, уміннями та навичками.

Навчальне проектування орієнтоване перш за все на са­мостійну діяльність учнів — індивідуальну, парну або групо­ву, яку учні виконують впродовж визначеного відрізка часу.

Технологія проектування передбачає розв'язання учнем або групою учнів якої-небудь проблеми, яка передбачає, з од­ного боку, використання різноманітних методів, засобів на­вчання, а з другого — інтегрування знань, умінь з різних га­лузей науки, техніки, творчості.

Результати виконання проектів повинні бути "відчутні": якщо це теоретична проблема, то конкретне її рішення, якщо практична — конкретний результат, готовий до впровадження.

Проектна технологія передбачає використання педагогом сукупності дослідницьких, пошукових, творчих за своєю суттю методів, прийомів, засобів.

 

2. Класифікація проектів

Дослідні проекти

Такі проекти вимагають добре продуманої структури, визначених цілей, актуальності пред­мета дослідження для всіх учасників, соціальної значимості, продуманих методів, у тому числі експериментальних, дослідних робіт, методів обробки результатів. Такі проекти повністю під­порядковуються логіці дослідження й мають структуру, що наближена або повністю співпадає зі справжнім науковим дослідженням: аргумен­тація актуальності прийнятої для дослідження теми; визначення проблеми дослідження, його предмета й об'єкта; визначення завдань дослі­дження в послідовності прийнятої логіки; ви­значення методів дослідження, джерел інформа­ції, методології дослідження; висування гіпотез щодо розв'язання проблеми; визначення шляхів її розв'язання, у тому числі експериментальних, дослідних; обговорення отриманих результатів, висновків, оформлення результатів дослідження; визначення нових проблем для подальших до­сліджень.

Творчі проекти

Такі проекти, як правило, не мають детально опрацьованої структури спільної діяльності учас­ників, вона тільки намічається й далі розвива­ється, підпорядковуючись кінцевому результату, прийнятій групою логіці спільної діяльності, ін­тересам учасників проекту. У цьому випадку слід домовитися про плановані результати й форму їх представлення (спільну газету, твір, відеофільм, драматизацію, спортивну гру, свято, експедицію). Однак оформлення результатів проекту вимагає чітко продуманої структури у формі сценарію відеофільму, драматизації, програми свята, плану твору, статті, репортажу, дизайну й рубрик газе­ти, альманаху, альбому.

Пригодницькі, Ігрові проекти

У таких проектах структура також тільки на­мічається й залишається відкритою до закінчення проекту. Учасники беруть на себе певні ролі, обумовлені характером і змістом проекту. Це можуть бути літературні персонажі або вигадані герої, які імітують соціальні або ділові відносини, що ускладнюються придуманими учасниками ситуа­ціями. Результати таких проектів можуть наміча­тися на початку проекту, а можуть вимальовува­тися лише наприкінці його. Ступінь творчості тут дуже високий, але домінуючим видом діяльності все-таки є рольова гра, пригодницька.

Інформаційні проекти

Цей тип проектів споконвічне спрямований на збирання інформації про якийсь об'єкт, явище, на ознайомлення учасників проекту Із цією Інфор­мацією, "її аналіз і узагальнення фактів, призначе­них для широкої аудиторії. Ці проекти, так само як і дослідні, вимагають добре продуманої струк­тури, можливості систематичного корегування в ході роботи над проектом.

Практико-орієнтовані проекти

Ці проекти відрізняє чітко визначений із са­мого початку результат діяльності учнів. При­чому цей результат обов'язково орієнтований на соціальні інтереси самих учасників. Його презен­тують у формі документа, створеного на основі результатів дослідження: з екології, біології, гео­графії, агрохімії, історичного, літературознавчого характеру; програми дій, рекомендацій, спрямо­ваних на ліквідацію виявлених невідповідностей у природі, суспільстві; проекту закону, довідково­го матеріалу, словника.

Що стосується характеру контактів, то проекти поділяються на внутрішні й міжнародні.

• Внутрішніми, або регіональними (тобто в межах однієї країни), називаються такі проекти, які ор­ганізують або всередині однієї школи — міждис­циплінарні, або між школами, класами всередині регіону, однієї країни (це стосується також теле­комунікаційних проектів).
• Міжнародними проектами називають такі про­екти, учасниками яких є представники різних країн.

Проекти  за кількістю учасників:

• Особистісні: між двома партнерами а різних школах, регіонах, країнах;
• Парні: між парами учасників;
• Групові: між групами учасників.

В останньому типі дуже важливо правильно, з методичної точки зору, організувати цю групо­ву діяльність учасників проекту (як у групі своїх учнів, так і в об'єднаній групі учасників проекту різних шкіл, країн). Роль педагога в цьому випад­ку особливо значна.

За комплексністю проекти можуть бути монопроектами й між предметними.

Монопроекти реалізуються в рамках одного навчального предмета або однієї галузі знання.

Міжпредметні проекти виконуються в поза-урочний час під керуванням фахівців з різних га­лузей знання.

Проекти за характером контактів

• внутрішньо-класні;
• внутрішньо –шкільні;
• регіональні, міжнародні.

Два останні, як правило, реалізуються як теле­комунікаційні проекти, з використанням можли­востей Інтернету й засобів сучасних комп'ютерних технологій.

За тривалістю розрізняють:

• міні-проекти — відбуваються протягом одного уроку або навіть його частини;
• короткотермінові — на чотири-шість уроків;
• тижневі, які потребують 30-40 годин; перед­бачається комбінація класних і позакласних форм роботи. Глибоке занурення в проект ро­бить проектний тиждень оптимальною фор­мою організації проектної роботи;
• довгострокові (річні) проекти (як індивідуаль­ні, так і групові); виконуються, як правило, у позаурочний час.

3. Етапи роботи над проектом

ГОЛОВНІ УМОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ НАД ПРОЕКТОМ

1.     Професіоналізм учителя, знання ним особли­востей проектної методики, усвідомлення широких можливостей розвитку учнів у процесі
проектної діяльності.

2.     Навчання учнів та оволодіння ними технологією проектної діяльності (уміння визначати мету, завдання, бачити предмет дослідження, визначати гіпотезу, планувати власну діяль­ність І діяльність своїх товаришів, здатність
чітко,  систематично  виконувати  сплановану роботу, що є неодмінною умовою для розвитку школярів, які беруть участь у реалізації проек­ту, досягненні його мети).

3.     Прагнення учнів брати участь у роботі над про­ектом; певний рівень володіння знаннями з біології та загальнонавчальнимн, інтелектуальни­ми вміннями.

4.     Започаткувавши спільну роботу вчителя й учнів над проектом, варто доводити її до кінця, по­етапно узгоджуючи проміжні результати дослі­дження з учителем.

5.     Наявність інформації про хід реалізації проекту.

                   Основними структурними елементами виконання проектів є:

1.     Визначення мети проекту й постановка проб­леми.

2.     Складання плану виконання проекту (терміни, коло учасників, форми презентації).

3.     План реалізації:

• організація груп і розподіл завдань між група­ми або в самій групі;
• визначення джерел інформації, її збирання;
• аналіз і систематизація одержаної інформації, висування гіпотез;
• підбиття  підсумків, оформлення результатів у письмовому вигляді;
• проведення презентацій різних проектів (форма - - звіт, круглий стіл, прес-конференція), широке   застосування   виготовлених   учнями стіннівок, альбомів, плакатів, аудіо-, фото- та відеоматеріалів.

4. Загальне обговорення результатів дослідження.

ЕТАПИ ПРОЕКТУВАННЯ

1.   Початковий

Розробка основних ідей, констатація рівня дослі-дженості проблеми, збирання й аналіз даних, обгрун­тування актуалізації, формулювання гіпотези (при­пущення щодо результатів і шляхів їх досягнення).

2.     Етап розробки

Вибір виконавця (одного чи декількох), форму­вання команди, розподіл обов'язків, планування ро­боти, розробка змісту етапів, визначення форм і мето­дів керування і контролю, корекція з боку педагога.

3.     Етап реалізації проекту

Інтегрування й акумулювання всієї інформа­ції з урахуванням теми, мети. Підготовка наочно-графічного матеріалу, розробка аудіо- та відеоряду проекту. Контроль і корегування проміжних ре­зультатів, співвіднесення їх з метою, керування, координація роботи учнів.

4.     Завершення проекту

Представлення і захист проекту в класі, на кон­ференції, внутрішньошкільній паралелі і т. д.

Види презентацій проектів:

• наукова доповідь;
• ділова гра;
• демонстрація відеофільму;
• екскурсія;
• телепередача;
• наукова конференція;
• інсценівка;
• театралізація;
• ігри із залом;
• захист на вченій раді;
• діалог історичних або літературних персонажів;
• спортивна гра;
• спектакль;
• подорож;
• реклама;
• прес-конференція.

 Зі­ставлення первісних цілей і результатів досліджен­ня. Оцінювання й підбиття підсумків. Розформу­вання команди. Обговорення результатів проекту, яких пізнавальних і моральних якостей набули його учасники.

Таким чином, під час роботи над проек­том дуже важливо дотримуватися поетапності:

1.     задум, визначення теми, мети, формування ро­бочих груп;

2.     планування,розподіл ролей;

3.     прийняття рішень («мозковий штурм», обговорення альтернатив, вибір оптимального варіанта);

4.     виконання проекту;

5.     опис, оформлення проекту;

6.     захист проекту;

     7) оцінка результатів (аналіз виконання і захист проекту, з'ясування причин успіху й невдач).

Пропуск навіть одного з цих етапів, а також не­достатня самостійність учнів знижують ефектив­ність роботи над проектом.

    Людина створена таким чином, що вже з перших днів життя прагне до пізнання оточуючого її світу: все розглядає, до всього тягне руки, прислуховується... З часом рівень активності таких дій зростає, і з оволо­дінням дитиною вміннями користуватися хоча б най­простішими знаряддями та набуттям певного досвіду в неї вже виявляються не лише дослідницькі задатки, а й задатки та нахили до творчості. Дитина власно­руч створює те, що знаходить відображення в її уяві.

Учні мають одержувати достатню кількість інформації та вчитися використовувати її у своїй практичній діяльності.

Разом з цим, одним з найважливіших завдань школи є виявлення в учнів задатків до певного виду діяльності та створення умов для їх розвитку у відповідні здібності.

При цьому слід ураховувати те, що учні мають різні задатки. Одні, наприклад, уже в ранньому ди­тинстві вражають тим, Ідо можуть засвоїти великий

обсяг інформації та, за необхідності, її відтворити. Серед них можуть бути й такі, що навчаться вико­ристовувати цю інформацію на практиці, а є й такі, що зробити цього не зможуть.

Деякі учні із задоволенням оволодівають знання­ми, які їм подаються в готовому вигляді. Інші ж, на­впаки, прагнуть здобувати знання не з вуст учителя, а в ході самостійних пошуків. Велике задоволення вони одержують від власних спостережень за перебі­гом певного явища або процесу, від того, що воші мо­жуть впливати на хід подій та робити власні висновки.

Робота над проектами підвищує інтерес до пред­мета, поглиблює знання, спонукає до пошуку в до­слідній роботі, залучає комп'ютерні технології, ін­тегрує в собі проблемний підхід, групову, дослідну, презентативну, пошукову форми роботи.