"Цікава біологія"

Біоло́гія -  

(дав.-гр. βίοσ — життя, дав.-гр. λόγος — слово; наука)

 — система наук, що вивчає життя в усіх його проявах й на всіх рівнях організації живого, про живу природу, про живих істот, що населяють Землю чи вже вимерли, їхні функції, розвиток особин і родів, спадковість, мінливість, взаємні стосунки, систематику, поширення на Землі; про зв'язки між живими істотами і живих істот з неживою природою. Біологія встановлює загальні закономірності, властиві життю у всіх його проявах.

Біологічні дисципліни

• Акарологія — наука про кліщів, розділ зоологія.
• Альгологія — наука про водорості, розділ ботаніки.
• Анатомія — збірна група розділів біології, які вивчають структуру організмів або їх частин на рівні вище клітинного.
• Антропологія — біологічна наука, що вивчає тілесну природу людини, її походження і подальший розвиток.
• Арахнологія — наука про павукоподібних, розділ зоології.
• Бактеріологія — розділ мікробіології, що вивчає будову, життя і властивості бактерій.
• Батрахологія — наука про земноводних, розділ зоології.
• Біогеографія — наука, що вивчає закономірності географічного поширення тварин і рослин та їхніх угруповувань, а також характер фауни і флори окремих територій.
• Біогеоценологія — наука, що вивчає будову та функціонування комплексів живої і неживої природи — біогеоценози та біогеосферу в цілому.
• Біоінженерія — галузь біології та медицини, що займається свідомим внесенням змін до живі організми для управління їх властивостями.
• Біоінформатика — область обчислювальної біології, що застосовує машинні алгоритми і статистичні методи для аналізу великих наборів біологічних даних.
• Біологія океану — наука, розділ біології і океанології, що вивчає життя морських організмів (біоти) і їх екологічні взаємодії.
• Біологія розвитку — розділ біології, що вивчає причинні механізми і рушійні сили індивідуального розвитку (онтогенезу) організмів тварин і рослин.
• Біометрія — сукупність методів математичного опрацювання даних, одержаних при вимірюванні тіла або окремих органів організмів.
• Біомеханіка — наука, котра вивчає на основі ідей та методів механіки властивості біологічних об'єктів.
• Біоніка — використання біологічних методів та структур для розробки інженерних рішень та технологічних методів.
• Біосеміотика — наука, що досліджує властивості знаків та знакових систем (знакові процеси) в живих системах.
• Біоспелеологія — розділ біології, що займається вивченням організмів, що мешкають у печерах.
• Біофізика — галузь науки, яка вивчає фізичні та фізико-хімічні явища зародження, формування, життедіяльність, відтворення життя на всіх рівнях, починаючи з молекул, клітин, органів органів та тканин, закінчуючи організмами та біосфери в цілому.
• Біохімія — наука про хімічний склад організмів та їхніх складових частин та про хімічні процеси, що протікають в організмах.
• Біоценологія — розділ екології, що вивчає біоценози, їх виникнення, походження й розвиток, будову й розподіл в просторі й часі, взаємовідношення з довкіллям та між собою як самих біоценозів, так і окремих їх компонентів.
• Ботаніка — розділ біології, що вивчає рослини, гриби і водорості.
• Ботанічна географія — наука про закономірності географічного розповсюдження рослинного покрову в зв'язку з рельєфом, кліматом, ґрунтами та іншими складовими ландшафту.
• Бріологія — наука, що вивчає мохоподібні (мохи та печіночники).
• Валеологія — науково-навчальна дисципліна, що займається вивченням формування та збереження здоров'я.
• Вікова анатомія — наука, що вивчає зміни в будові тіла в онтогенезі.
• Вірусологія — галузь науки, яка вивчає властивості вірусів людини, тварин, рослин, бактерій, грибів.
• Гельмінтологія — наука, яка вивчає гельмінтів (паразитуючих червів), хвороби, які вони викликають та міри боротьби з ними, розділ зоології.
• Генетика — це наука про гени, спадковість та варіативність організмів.
• Геронтологія — наука, що вивчає закономірності старіння живих істот.
• Герпетологія — наука, що вивчає плазунів, розділ зоології.
• Гідробіологія — комплексна біологічна наука, яка вивчає населення гідросфери.
• Гістологія — розділ біології, що вивчає будову тканин живих організмів.
• Дендрологія — розділ ботаніки, що вивчає деревні рослини (дерева, чагарники і чагарники).
• Еволюційна біологія — галузь біології, що вивчає походження видів, їх зміни, розділення і виникнення біорізноманіття.
• Екологія — один з розділів біології, який досліджує взаємовідносини між біотичними та соціальними цілісностями та їхнім середовищем.
• Ембріологія — розділ біології розвитку (онтогенезу), що вивчає ембріональний період онтогенезу, тобто ембріони різних видів тварин, їх анатомію й фізіологію, закономірності їх росту, розвитку і дозрівання, патології та аномалії ембріонів.
• Ендокринологія — наука про будову та функції залоз внутрішньої секреції (ендокринних залоз); про речовини, що ними виробляються (гормони) та їх дію на організм людини (або тварини).
• Ентомологія — наукова дисципліна, що вивчає комах. Інколи це означення набуває ширшого змісту і включає в себе також вивчення інших наземних членистоногих, таких як павуки, скорпіони та кліщі.
• Етологія — польова дисципліна зоології, що вивчає поведінку тварин.
• Зоологія — це біологічна дисципліна, що вивчає тварин та їх взаємозв'язки з довкіллям.
• Імунологія — галузь біомедичних наук, що покриває вивчення всіх аспектів імунної системи всіх організмів.
• Іхтіологія — наука про риб, розділ зоології.
• Карцинологія — наука, що вивчає ракоподібних, розділ зоології.
• Клітинна біологія — розділ біології, що вивчає структурно-функціональну організацію прокаріотичних та еукаріотичних клітин.
• Космічна біологія — біологічна наука, або розділ біології, що вивчає можливість існування живих організмів у космосі та на інших планетах крім Землі.
• Ксенобіологія — наука про форми життя позаземного походження.
• Ліхенологія — наука, яка досліджує лишайники як особливу групу комплексних організмів, тіла яких складаються з гриба та водорості, але мають свої тільки для них характерні структурні та функціональні властивості.
• Малакологія — наука, що вивчає молюсків, розділ зоології.
• Математична та теоретична біологія — наука, що вивчає закономірності функціонування живого, намагається формально їх описати.
• Мікологія — наука, яка досліджує гриби як особливу групу організмів, що становлять самостійне царство живої природи.
• Мікробіологія — розділ біології, що займається вивченням мікроорганізмів, головним чином вірусів, бактерій, грибків, одноклітинних водоростей і найпростіших.
• Молекулярна біологія — галузь науки, яка вивчає біологічні процеси на рівні біополімерів — нуклеїнових кислот і білків та їх надмолекулярних структур.
• Морфологія — форма та структура організму.
• Нейробіологія — наука, що вивчає будову, функціонування, розвиток, генетику, біохімію, фізіологію, і патологію нервової системи.
• Орнітологія — наука про птахів, один з розділів зоології.
• Палеоботаніка —досліджує викопні рослини та їхній розвиток протягом усіх геологічних часів.
• Палеозоологія — досліджує викопних тварин та їхній розвиток протягом усіх геологічних часів.
• Палеонтологія — наука, яка вивчає вимерлі організми, намагається реконструювати по знайдених останках їх зовнішній вигляд.
• Паразитологія — наука, що вивчає паразитичні організми та боротьбу з ними, розділ зоології.
• Протозоологія —наука, що вивчає одноклітинних, розділ зоології.
• Птеридологія — наука про папоротеподібні.
• Радіобіологія — наука, що вивчає вплив радіоактивних речовин на організми.
• Систематика — наука про різноманіття живих організмів, завданням якої є опис і упорядковування різноманітних існуючих і вимерлих видів, їх розподіл.
• Системна біологія — міждисциплінарна наука про життя.
• Синтетична біологія — наука, метою якої є створення та вивчення біологічних систем, що не існували раніше.
• Тератологія — наука про природжені аномалії організмів.
• Теріологія — наука про ссавців, один з розділів зоології.
• Токсикологія — наука, що вивчає отруйні, токсичні та шкідливі речовини, потенційну небезпеку для їхнього впливу на організми та екосистеми.
• Фізіологія — наука, що вивчає органи, системи органів та життєві функції всього організму.
• Фізіологія грибів — наука, що вивчає процеси життєдіяльності грибів.
• Фізіологія рослин — наука, що вивчає всі процеси діяльності та функції рослинного організму, їх взаємозв'язки та зв'язки з навколишнім оточенням.
• Фізіологія тварин і людини — галузь науки, яка вивчає механізми і закономірності всіх проявів життєдіяльності організму, його органів, тканин, клітин та субклітинних утворень, використовуючи для вивчення й пояснення цих проявів методи й поняття фізики, хімії, математики й кібернетики.
• Філогенетика — область біологічної систематики, що займається ідентифікацією і проясненням еволюційних взаємин серед різних видів життя на Землі, як сучасних, так і вимерлих.
• Ценологія — наука, що вивчає біоценози.
• Цитологія — розділ біології, що вивчає живі клітини, їх органоїди, їх будова, функціонування, процеси клітинного розмноження, старіння і смерті.

Дослідження біології

Методи дослідження

До біологічних методів дослідження відносять:

• Метод спостереження — є основою морфологічних наук, використовується, як на мікроскопічному, так і макроскопічному рівнях. Сутність методу полягає у встановленні індивідуальності об'єкта, що досліджується, без штучного втручання до його процесів життєдіяльності. Зібрана інформація використовується для подальшого дослідження.
• Порівняльний метод — використовується для порівняння об'єкта дослідження з подібними об'єктами чи процесами. Він дозволяє відкривати нові види живих істот такласифікувати їх, детально аналізуючи схожі та відмінні риси порівняно з близькими до них формами.
• Експериментальний метод — використовується для вивчення об'єктів чи процесів у спеціально створених штучних умовах. На відміну від методу спостереження, експериментальний метод передбачає навмисне втручання експериментатора у природу, що дозволяє встановити наслідки від впливу тих, чи інших факторів на об'єкт дослідження. Метод може застосовуватись як у природних умовах, так і лабораторних.
• Моніторинг — це метод постійного спостереження за станом окремих біологічних об'єктів, перебігом певних процесів в окремих екологічних системах, або убіосфері в цілому.
• Моделювання — це метод демонстрації та дослідження певних процесів, явищ або організмів за допомогою їх спрощеної імітації. Він дає можливість вивчати об'єкти та процеси, котрі складно чи неможливо відтворити експериментально, або безпосередньо спостерігати.
• Статистичний метод — метод оснований на статистичній обробці кількісного матеріалу, зібраного у результаті інших досліджень (спостережень, експериментів, моделювань), що дозволяє його всебічно проаналізувати та встановити певні закономірності.

Цитологія

Цитоло́гія (грец. κύτος — «вмістилище», тут: «клітина» і грец. λόγος — «вчення», «наука») — розділ біології, що вивчає живі клітини, їх органоїди, їх будова, функціонування, процеси клітинного розмноження, старіння і смерті.

Гене́тика  

(грец. Γενητως — що походить від когось) — наука про закони і механізми спадковості та мінливості. Залежно від об'єкта дослідження класифікують генетику

• рослин;
• тварин;
• мікроорганізмів;
• людини та інші.

Залежно від використовуваних методів — наука про генетику, екологічну генетику та інші. Ідеї та методи генетики грають важливу роль в медицині, сільському господарстві, мікробіологічної промисловості і, а також в генетичній інженерії.

Генетика як наука з'явилася не дуже давно. У 1865 році Грегор Мендель опублікував доповідь «Досліди над рослинними гібридами», з цього і прийнято вважати початок науки генетики, а Грегора Менделя за це прозвали «Батьком генетики».

Екологія

Еколо́гія (грец. Οικος — будинок, житло, господарство, місце проживання, батьківщина і грец. λόγος — поняття, вчення, наука) — наука про відносини живих організмів і їх спільнот між собою і з довкіллям. Термін вперше запропонував німецький біолог Ернст Геккель у 1866 році в книзі «Загальна морфологія організмів».

Об'єкти дослідження екології — в основному, системи вище рівня окремих організмів: популяції, біоценози, екосистеми, а також всябіосфера. Предмет вивчення — організація і функціонування таких систем.Екологія як наука стала дуже популярна в наш час, у зв'язку з погіршенням довкілля.

Головне завдання прикладної екології — розробка принципів раціонального використання природних ресурсів на основі сформульованих загальних закономірностей організації життя.

Методи досліджень в екології підрозділяються на

• польові;
• історичні;
• експериментальні;
• метод порівняння;
• метод моделювання.

Польові методи являють собою спостереження за функціонуванням організмів у їх природному середовищі існування.

Історичний метод допомагає на основі даних про сучасний органічний світ та його минуле, пізнати процеси розвитку живої природи.

Експериментальні методи включають в себе варіювання різних факторів, що впливають на організми, по виробленій програмі в стаціонарних лабораторних умовах.

Метод порівняння дає змогу виявити загальні закономірності в будові і життєдіяльності різних організмів.

Методи моделювання дозволяють прогнозувати розвиток різних процесів взаємодії живих систем між собою і з їхнім довкіллям.