Методичні розробки

МАТЕРІАЛИ ВЧИТЕЛЯ БІОЛОГІЇ ТА ЕКОЛОГІЇ

 НОВОВОЛИНСЬКОЇ ЗОШ І-ІІІ СТУПЕНІВ №3

КАСЬЯН ОКСАНИ МИХАЙЛІВНИ

Скажи мені - і я забуду, покажи мені - і я запам'ятаю,

 дай мені зробити - і я зрозумію.

(Конфуцій)

Тема уроку. Серце – його будова та функції.

Цілі уроку:

§  з»ясувати значення кровообігу в життєдіяльності  організму людини; сформувати знання про анатомо-фізіологічні особливості будови серця у зв’язку з функціями, властивості серцевого м’яза;

§  продовжити розвивати вміння та навички роботи в групах, уміння порівнювати, критично мислити, узагальнювати й робити висновки, працювати з додатковим матеріалом та підручником;  удосконалити  практичні навички учнів працювати з опорними конспектами й схемами - «Кластерами»;

§  виховувати усвідомлене ставлення до свого здоров’я, працелюбність, організації здорового способу життя, профілактики серцево-судинних захворювань; товариськість і взаємодопомогу під час роботи в малих навчальних групах.

Обладнання: таблиця «Будова серця», схеми «Кровообіг Хребетних тварин», розбірна модель серця, картки самоосвіти,        мультимедійний проектор, мультимедійна презентація, дидактичний матеріал, підручник.

Тип уроку: комбінований

Методи: інформаційно-рецептивні

Базові поняття і терміни: кровообіг, органи кровообігу, серце, перикард, епікард, ендокард, міокард, збудливість, провідність, скоротливість, автоматія серця.

Очікувані результати:

-         учні повинні знати: терміни «кровообіг», «серце», «передсердя», «шлуночок», «стулкові клапани», «двостулкові клапани», «півмісяцеві клапани», «аорта», «артерія», «вени», «капіляри»,  «ендокард», «епікард», «міокард», «перикард», «верхівка серця», «основа серця», «електрокардіограма»;

-         учні повинні вміти: встановити значення кровообігу для життєдіяльності організму людини; вивчити особливості будови серця у зв’язку з його функціями.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

Розминка. Психологічна вправа 
                 «Впізнай себе»

У кожного з вас є друг або людина з якою вам приємно спілкуватися. Подумайте про неї. Звичайно ж є й така людини яка поруч з нами і зараз, це ваші друзі – однокласники.

 Погляньте один на одного.    Посміхніться.     Нехай тепло ваших посмішок

 зігріє ваші серця.   Пронесіть позитивні емоції крізь весь наш урок і нехай вони допоможуть вам здобути нові знання.

ІІ. Актуалізація опорних знань і досвіду учнів.

-         Метод «Кластер».

-          Доповніть схему «Склад крові».

Діти подивіться будь ласка на цю схему, яку б ви дали їй назву і, спробуйте  завершити її.

Перевіримо чи не помилилися ми!

Уважно дивимося на екран.

-         Гра “Літачок” . Охарактеризуйте функції крові

(Вчитель спрямовує до учнів  літачки-поштарики, на яких написані функції крові).

Подивіться уважно, що принесли вам діти літачки?

Так вірно – це функції крові. Охарактеризуйте їх будь ласка.

                                                      

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

-         Проблемне запитання
- Завдяки чому кров може виконувати усі ці функції?

-         (Інтерактивна технологія „Мозковий штурм”.)

-         Завдяки руху! Руху по кровоносній системі!

І\/.Тема уроку: Будова й функції серця

Завдання уроку: 

1.     ознайомитися з будовою серця;

2.     визначити як будова серця пов'язана з його виконуваними  функціями;

3.     встановити які особливості  будови серцевого м'яза;

\/. Вивчення нової теми

-         Подорож у минуле..  “Знайди відповідність”.

Робота виконується в групах і результати - відповіді  представляє представник кожної команди біля дошки.(на плакатах – схематично)

Після оголшення відповідей учнями,  перевіряємо відповіді на слайді.

Розповідь з елементами бесіди, пояснення з використанням ІКТ, муляжів та «Кластерів».

Серце – це центральний орган кровообігу, розташований у грудній порожнині.

         Широка частина серця (основа) спрямована вгору й праворуч, вузька (верхівка) донизу й ліворуч.  

     2/3 серця розташовані в лівій частині грудної порожнини, 1/3 – у правій.

Маса  серця в середньому складає лише 5 % від маси   тіла людини (коливається в межах     220-300г.)

         Серце вкрите тонкою  й щільною оболонкою, яка утворює замкнутий мішок – навколосерцеву  сумку (перикард)

    Між серцем і навколосерцевою сумкою   міститься рідина, яка зволожує серце й зменшує тертя об стінки перикарда при його скороченні.

    Звичайно в нормі в перикардіальній сумці міститься близько  30 мл ексудату.

Серце  складається з двох частин – правої і лівої.    Кожна частина має  камери: передсердя  і шлуночок.    Права частина серця направляє венозну кров з правого шлуночка через легеневу  артерію до легень, де вона збагачується киснем.

          Потім артеріальна кров насичена киснем надходить до лівої частини серця – лівого передсердя та лівого шлуночка, звідки вирушає до всіх тканин організму.

Серце, забезпечує кров'ю весь організм людини, теж потребує постійного  надходження кисню та поживних речовин.

      Обмін речовин у міокарді  відбувається в 10-20 разів інтенсивніше, ніж  у будь-якому іншому органі людини.

      На живлення серця витрачається 20% енергетичних ресурсів. Кровопостачання серця  здійснюється коронарними, або вінцевими, артеріями.

      За добу по коронарних артеріях протікає в середньому 500 л крові.

-         Робота учнів в малих навчальних групах.

«Критичне мислення»

Самостійна  обробка інформації з підручника

-         Складіть розгорнуту схему:
І – Оболонки серця(стінки)
ІІ – Серцеві клапани
ІІІ – Властивості серцевого м”яза

-          Складання схем- кластерів на плакатах. Представлення своєї  роботи.Пояснення учнями власної теми учасникам інших груп. Підведення висновків. Оцінювання суперниками.

Виступи учнів супроводжуються слайдами.

І - Будова стінок серця

Стінки камер відрізняються за товщиною.

Товщина лівого шлуночка в 2,5  - 3 рази товще стінок правого.

Стінки  серця складаються з серцевий м'язових волокон: епікарду – зовнішнього  сполучнотканинного, вкритого одношаровим епітелієм;  міокарда - середнього, мязового;

ендокарда – внутрішнього епітеліального.

ІІ – Серцеві клапани.

Передсердя й шлуночки поєднуються  між собою отворами, на краях яких розташовані стулчасті клапани серця.

      Клапани відкриваються тільки в один бік  шлуночків і тому пропускають кров в одному напрямку: із передсердь до шлуночків. Відкриватися  в бік передсердя стулкам клапанів заважають сухожильні нитки, що відходять від країв клапанів і прикріплюються  до  м'язових виступів  шлуночків.

   У лівій частині серця  міститься 

двостулковий клапан,
а в правій – тристулковий.

     У  місці виходу зі шлуночків легеневого стовбура й аорти розташовані серпасті клапани у вигляді трьох кишеньок, що перешкоджають рухові крові назад.

ІІІ - Які ж фізіологічні особливості має серцевий м’яз?

      Серцевому м’язу властиві такі фізіологічні особливості, як збудливість, скоротливість, провідність  і автоматизм.

      Збудливість – здатність серцевого м’яза збуджуватися від   різних подразників, що мають фізичну або хімічну природу. У нормальному стані серцевий м’яз збуджується під дією спеціалізованих клітин.

      Провідність – збудження, яке  виникло, поширюється по всьому серцевому м’язу.

      Скоротливість – це здатність скорочуватися, що притаманна всім типам м’язової тканини.

      Серце може мимовільно ритмічно скорочуватися.

Автоматія серця – це здатність  серця ритмічно скорочуватися без зовнішніх подразнень під впливом імпульсів, які виникають у ньому самому.

\/І. Рефлексія. Закріплення  та перевірка вивченого матеріалу.

Інтерактивний прийом  «Зацікав»  

Цікаво!

Перегляд відео – презентації  «Цікаві факти про серце».

- Інтерактивна  вправа «Вірю не вірю».

 Позначте запропоновані твердження позначками: вірю «+» та не вірю «-».

Запитання висвічуються на слайдах та озвучуються вчителем. Учні виконують завдання письмово на спеціальних  індивідуальних бланках для відповідей.  Після виконання відбувається взаємоперевірка.

1.     М'язовий порожнистий орган конусоподібної форми - серце.

2.     Верхівка серця спрямована вверх і праворуч.

3.     Зверху до серця прилягає сухожильно-м’язова переділка – діафрагма.

4.     Серце міститься у спеціальній сумці або сорочці – перикарді.

5.     Серце живлять власні коронарні судини.

6.     Між передсердями і шлуночками розміщені стулкові клапани.

7.     Між шлуночками та артеріями наявні півмісяцеві клапани.

8.      Стінка серця складається з двох шарів.

9.      Кров у серці рухається в одному напрямку:

-         із передсердь у шлуночки;

-         із шлуночків у судини.

10.                         Серце у людини, як і у всіх ссавців, трикамерне.

11.                         Автоматія серця -це здатність  серця ритмічно скорочуватися без зовнішніх подразнень під впливом імпульсів, які виникають у ньому самому.

12.                         Стінки камер відрізняються за товщиною.

Взаємоперевірка. Учні обмінюються бланками – відповідями та перевіряють результати за схемою – відповідей , що на слайді.

VІІІ.  Підведенгя підсумків уроку

Інтерактивна вправа «Відкритий мікрофон»

(Вчитель пропонує учням оцінити  свою роботу на уроці, висловити свої думки,  дати відповіді на запитання)

  Ми вивчили…

  Ми навчилися…

  Нас зацікавило…

  Отже,…

ІХ. Підведенгя підсумків уроку

Повідомлення  диференційованого домашнього завдання 

 1.Опрацювати параграф 20(початковий і середній рівень).

2. Серце працює упродовж усього життя без зупинки. Поясніть, у чому причина такої працездатності серця та його м'язів? (достатній рівень).

 3. Скласти агітаційну листівку «Бережи серце” (високий рівень).

Серце - це життя!
Людина живе, поки б’ється серце!
Бажаю вам здоров’я і успіхів у навчанні!

                                                 

Тема уроку.Сенсорні системи рівноваги,руху,дотику,

                            температури,болю.

       Мета уроку: сформувати поняття про сенсорні системи

                            рівноваги, руху,дотику,температури,болю,

                            вивчити особливості їх будови та

                            функціонування;розвивати вміння знаходити

                             причинно-наслідкові звязки,встановлювати

                            взаємозв’язки між будовою та функціями

                            сенсорних систем;сприяти формуванню

                            наукового світогляду учнів,показати звязок

                             навчального матеріалу з життям.

 Обладнання та матеріали: таблиці зі схемами будови вестибулярної та інших досліджуваних сенсорних систем.

 Базові поняття й терміни: вестибулярний апарат, напівкружні канали, отоліти, отолітова мембрана, ендолімфа, морська хвороба, біль, дотик, температурна чутливість.

 Тип уроку:засвоєння нових знань.

 Форми і методи роботи:інформаційно-рецептивні,проблемно-пошукові,репродуктивні,інтерактивні.ігрові.

 Очікувані результати:

  Після уроку учні  зможуть:

Ø -сформулювати поняття про сенсорні системи рівноваги,руху,     дотику,температури,болю;

Ø -пояснити,особливості будови та функціонування цих сенсорних

     систем;

Ø -встановити взаємозвязки між будовою та функціями  сенсорних   

     систем рівноваги,руху,дотику,температури,болю.

 Хід уроку

1.Розминка.

  Методика «Кольоропис»

Учитель роздає кольорові смужки на кожну парту.кожний колір-умовний знак емоційного стану(настрою)учня(Додаток 1):

 -червоний-радісний,захоплений;

 -оранжевий-радісний теплий;

 -жовтий-світлий,приємний;

 -зелений-спокійний,врівноважений;

 -синій-незадовільний,сумний;

 -фіолетовий-тривожний,напружений;

 -чорний-повний занепад і зневіра;

 -білий-невизначений,важко відповісти.

(Учні піднімають смужку того кольору,який відповідає їхньому настрою на початку і в кінці уроку.)

 2.Актуалізація опорних знань.

Вправа «Вибери правильну відповідь»

На дошці записано слова-відповіді:

 а)слухові кісточки;

 б)слуховий прохід;

 в)слуховий нерв;

 г)слухова труба;

 д)рецептор;

 е)завитка,звукочутливі клітини в ній;

 є)лабіринт(півколові канали);

 ж)слухова зона кори;

 з)барабанна перетинка;

 и)вушна раковина;

 і)середнє вухо;

 й)кортіїв орган.

Учитель читає запитання і пропонує вибрати правильні відповіді:

1.Частини слухового аналізатора(записати послідовно)...

2.Звукові подразнення сприймають...

3.Збудження в мозок передається...

4.Розрізнення звукових подразнень здійснює...

5.До зовнішнього вуха належать...

6.У середньому вусі містяться:...

7.У внутрішньому вусі є ...

8.Частина середнього вуха.що зєднує його з носоглоткою,називається...

9.Коливання барабанної перетинки передаються на...

10.Від звукових подразнень збуджується...

11.Отит-це захворювання...

12.На основній мембрані середнього каналу завитки розміщений...

Відповіді(кожна-1б).(Додаток 2)

3.Мотивація навчальної діяльності.

Проблемне завдання-практичне експерементування.

1) Заплющіть очі. Визначте, де в цей момент знаходиться ваша права рука. За допомогою якого відчуття ви це визначили?

2)Заплющіть очі.Намалюйте контури будь-якої тварини ,не відриваючи олівця від аркуша паперу(вільною рукою паперу не торкатися).У завершеному малюнку позначити крапкою око тварини.

Учні підводять висновки виконаних завдань

Вчитель підводить підсумки(Додаток-3):

      Узгодженість дій рук забезпечується і без допомоги зору.

    Цей експеримент переконує,що пізнавати світ,крім зорових

     і слухових аналізаторів,людині допомагають й інші сенсорні

     системи,наприклад,рівноваги,руху,дотику.

4.Повідомлення теми,мети,основних завдань уроку.

Тема уроку записується на дошці,визначається основна мета уроку.

5.Вивчення нового матеріалу.

1.Сенсорна система рівноваги.

  -Розповідб вчителя.

Майже всі рухи людини,хода,їзда на велосипеді,катання на ковзанах,гімнас-тичні вправи можливі за умов збереження рівноваги тіла.За це відповідають рецептори рівноваги,які безперервно подають головному мозку інформацію про місце й положення тіла та його частин у просторі.Вони містяться в суглобах,скелетних мязах і вестибулярному апараті. Тому,регуляцію положення тіла в просторі,його орієнтацію і рівновагу забезпечує вестибулярний апарат.Він повязаний із внутрішнім вухом.

  - Робота в парах.

Прочитайте текст підручника(п.76,с.221-222)знайдіть на рис.185(с.221) отолітовий орган і півколові канали.Складіть схему «Будовавестибулярногоапарату».(одна група учнів складає схему на дошці. (Додаток 4)

 -Елементи проблемного навчання .

Проблемне завдання

Усім вам добре відомий вислів «Земля йде з-під ніг».Поясніть його.

(Додаток-5)-Відповідь.Таке відчуття зявляється у людини.наприклад,коли зупиняється каруселя або на борту літака,чи під час поїздки в автобусі.

          Це повязане з підвищеною подразливістю рецепторних клітин органа рівноваги:від нього надходять сильні сигнали в мозок,що може спричинити серйозні розлади:запаморочення,нудоту,блювоту і навіть втрату свідомості.

2.Сенсорна система руху.

 -Розповідь вчителя.

Ще у 1787р.російський фізіолог Матвій Пекен уперше висловив думку про те,що мязи «обдаровані тонкими відчуттями».

І.Сєченов вивчив ці відчуття на прикладі ходіння(коли ми йдемо,то зовсім не думаємо про те,як поставити ноги).Учений дослідив,що.наприклад,відчуття відстанні до предмета-це прояв мязового чуття,і назвав його «темним» відчуттям,оскільки воно замасковане зоровими,слуховими та іншими відчуттями.

Пригадайте,про це свідчать експерименти(із закритими очима) проведені на початку уроку.

«Темне»мязове відчуття(вислів І.Сєченова)можна пояснити.У процесі тренування рухи стають автоматичними і легко виконуються.Тоді

контроль беруть на себе підкіркові центри.Кіркові центри у будь-який момент можуть підключатися і контролювати рухи.Перші кроки на льоду,їзда на велосипеді-переконливі приклади впливу свідомості кіркових центрів на мязові відчуття.

3.Сенсорна система дотику.

 -Практичне експерементування.(Додаток 6)

Учитель пропонує одному учневі(за бажанням)із заплющеними очима дати характеристику запропоновному предмету(наприклад шкільне приладдя,тощо).

Експеримент повторюється з іншими дітьми(змінюються лише предмети опису).Школярі формулюють висновок.

Висновок.доторкаючись до предмета кінчиками пальців,можна визначити особливості Його поверхні,форму та масу.

 -Розповідь учителя.

Рецептори які реагують на різні типи механічних подразнень(тиск,дотик, вібрацію)розташовані по всьому тілу,але найбільше їх-на кінчиках пальців руки,на язиці,долонях.Характер відчуття формується залежно від частоти дії подразнень.Якщо дія подразника постійна-утворюється відчуття тиску,коли короткочасна-відчуття дотику,а за високої частоти зміни сили подразника-відчуття вібрації.Імпульси від рецепторів шкіри передаються до кори великого мозку-там формується відповідне за характеромдії подразника відчуття. Головним органом дотику в людини є рука,за допомогою якої вона із заплющеними очима може визначити форму,величину,характер поверхні, температуру предмета,особливо дотик розвинений у сліпих,які кінчиками пальців можуть «читати» літери.

4.Сенсорна система температури.

 -Самостійна робота з підручником.

Опрацювати с.224-температурна чутливість.Дати відповіть на запитання:Які є види рецепторів та де вони розташовані?

-Розвязання проблемно-пошукової задачі.(Додаток 7)

Уявіть,шо надворі зима.Ви йдете засніженою вулицею.Зимове сонце кидає свої промені на землю.Сніг іскриться так,що важко дивитися.Ви примружуєтеся. Хоча сонечко яскраво світить,вам все-таки прохолодно,адже стовпчик термометрів опустилися до позначки -15С.Чи є органи вашого організму,які не реагують на температуру?

Відповідь.Ніколи не мерзнуть очі,адже вони не мають нервових закінчень,які б сприяли холодові подразнення.

5.Сенсорна система болю.

 -Розповідь учителя.

Шкіра-величезне рецепторне поле.Розташовані в ній рецептори викликають три основні види впливів:- механічні-дотик,тиск,вібрація;

                                             -температурні-тепло та холод;

                                             -больові.

Рецептори з вільними нервовими закінченнями (нервові волокна без мієліновї оболонки)  становлять75% усіх рецепторів шкіри. При цьому подразненні виникає відчуття болю, до якого практично неможливо звикнути.

 -Інтерактивна вправа «Мозковий штурм»

-Із чим асоціюється слово «біль»(складання схеми на дошці)(Додаток 8)

 -Метод «Прес».

-Біль корисний чи шкідливий?

/Відповідь.Біль у процесі еволюції став потужним захистом організму.Він попереджає про небезпеку.У Давній Греції говорили: «Біль-сторожовий пес здоровя».Він викликає рефлекси,спрямовані на збереження організму,і корисний до того часу,допоки сигналізує про небезпеку./

 -Повідомлення учня.

Чи однакова больова чутливість у всіх органах? Доторкніться гострим предметом до внутрішнього боку щоки.Болю ви не відчуєте.Це свідчить про те,що больовава чутливість у різних органів різна.Найчутливішою ділянкою є рогівка ока і майже невиникає болю в підшкірній клітковині.Частіше ми відчуваємо біль від рецепторів мязів,сухожилля,окістя.Кістку можна пиляти,пробуравлювати і при цьому не відчувати болю.Хрящі на суглобах теж не чутливі до болю,але пошкодження суглобової сумки при вивихах або розтягненні дуже болючі.

     Коли проколюють вену,біль не сприймається,але артерії досить чутливі до болю.Позбавлена больової чутливості й нервова тканина мозку.Видатний хірург,академік М.Бурденко ще в російсько-японську війну спостерігав,як солдати,поранені в голову,простромлювалипалицю до оголеного мозку через отвір у черепній коробці та чухали рани.Нечутлива до болю поверхня серця.Це було помічено ще А.Гарвеєм.На собаках проводили досліди-брали кров,проколюючи серце.Тварина при цьому не відчувала болю.

     Не викликає болю операція на органах травлення:стравоході.шлунку,кишечнику,не відчувають болю від ножа хірурга печінка.селезінка,нирки.

     Відчуття болю індивідуальні,під час Другої світової війни  в медичну комісію повітряних сил США звернувся молоодий чоловік зі скаргою на повну нечутливість до болю.Він переконував,що ні разу за все життя не відчув болю.

Ні один лікар не зміг вилікувати йоговід цієї «хвороби»-мозок цього чоловіка не сприймав больових сигналів.

6.Узагальнення та систематизація знань.

 -Гра «Біологічне поле чудес».(Додаток-9;10)

  1.Вестибулярно-вегетатавний рефлекс закачування  

М

О

Р

С

Ь

К

А

Х

В

О

Р

О

Б

А

  2.Важливий сигнал тривоги для організму,який змушує миттєво звернути увагу,що загрожує людині.

   

Б

І

Л

Ь

 3.В якому органі найбільше дотикових рецепторів?

Р

У

Ц

І

7.Підведення підсумків уроку.

 -Методика  «Кольоропис».(Додаток 1)

Учитель аналізує зміну психоемоційного стану учнів на початку і в кінці уроку.

8.Повідомлення домашнього завдання.

 -Вивчити п.76.

 -Подумайте й обгрунтуйте,чому серед сліпоглухонімих людей трапляються поети,які оспівують красу світу,його барви,звуки,почуття.

Тема уроку.Мутаційна мінливість. Типи мутацій. Лабораторна робота № 2.

 Спостереження нормальних та мутантних форм дрозофіл, їх порівняння.

Мета уроку: ознайомити учнів із поняттями «мутаційна мінливість» і «мутації»; розкрити суть та особливості мутаційної мінливості; схарактеризувати основні види мутацій; : навчитись порівнювати нормальні та мутантні організми на прикладі мухи-дрозофіли, з’ясувати причини мутацій; розвивати увагу, пам’ять та мислення учнів; формувати установку учнів до самостійного надбання знань, умінь і навичок; формувати усвідомлення цінності власного життя і збереження здоров’я.

Тип уроку: комбінований.

Основні поняття і терміни: «мінливість», «мутаційна мінливість», «геномна мутація»,

Очікувані результати: учні мають називати типи мутацій; учні мають наводити приклади спадкової мінливості, мутацій; учні мають характеризувати мутаційну мінливість,учні мають порівнювати нормальні та мутантні організми на прикладі мухи-дрозофіли.

Обладнання: таблиці,схеми, мікроскопи, постійні мікропрепарати нормальних та мутантних форм дрозофіл.

 Хід уроку

1.  Організаційний етап

1.1. Привітання.

1.2. Перевірка готовності класного приміщення до уроку.

1.3. Перевірка готовності учнів до уроку.

1.4. Перевірка присутності учнів.

2.  Перевірка домашнього завдання й актуалізація опорних знань учнів

2.1. Робота з термінами біля дошки. Один учень на дошці записує терміни, що були вивчені на минулому уроці (мінливість, комбінативна мінливість, гетерозис), та ті, які просить пригадати вчитель (спадковість, кросинговер), і готується їх схарактеризувати.

2.2. Інтерактивна вправа «Мікрофон».(Додаток 1)

1.   Які типи мінливості вам відомі?

2.   Якими є причини появи комбінативної мінливості?

3.   В яких організмів зустрічається комбінативна мінливість?

4.   До чого приводить комбінативна мінливість (її біологічне значення)?

5.   Яке значення для людини має явище гетерозису?

2.3. Відповідь учня біля дошки.

3.  Мотивація навчальної діяльності

Бесіда з учнями. «Прояви мутаційної мінливості» (індивідуальне домашнє завдання минулого уроку).

— Чи бачили ви коли-небудь по телевізору тварин із двома головами або п’ятьма лапами або людей з шістьма пальцями на кінцівках?

— Як ви гадаєте, як виникають такі істоти? (Внаслідок мутацій.)

— Так що ж тоді таке мутація? (Якась раптова зміна в організмі.)

4.  Повідомлення теми, мети і завдань уроку

4.1. Повідомлення теми уроку.

4.2. Визначення мети й завдань уроку.

Учні самостійно формулюють мету уроку, а завдання записані на дошці завчасно, учні можуть зафіксувати їх у зошитах.

Мета уроку: ознайомитися з поняттями «мутаційна мінливість» і «мутація», основними видами мутацій.

Завдання уроку:

1.   Дізнатися: що таке мутаційна мінливість і мутації; що таке мутаційна теорія та закон гомологічних рядів.

2.   Визначити основні види мутацій.

3.   Навчитися розв’язувати задачі на визначення виду мутацій.

5.  Засвоєння нового матеріалу

План пояснення нового матеріалу

1.   Мутаційна мінливість. Мутації. (Розповідь учителя, словникова робота.)

2.   Закон гомологічних рядів спадкової мінливості. Мутаційна теорія. (Пошуковий метод (робота з підручником), бесіда, розповідь учителя.)

3.   Типи мутацій. (Розповідь учителя, складання схем, робота в групах (Робота в групах,заповнення таблиці.)

1.   Мутаційна мінливість. Мутації

Розповідь учителя, словникова робота (Додаток 2)

Мутаційна мінливість — це поява нових ознак в організмі внаслідок раптових змін структури спадкових одиниць (генів, хромосом) та успадкування цих змін.

Мутація (латин. mutatio — зміна) — це зміна, що зумовлена реорганізацією структур відтворення, перебудовою ге­нетичного апарату. Мутації виникають раптово, що іноді різко відрізняє організм від вихідної форми.

Мутації — це якісні та структурні зміни генетичного матеріалу, які передаються від покоління до покоління.

2.   Закон гомологічних рядів спадкової мінливості. Мутаційна теорія

Пошуковий метод (робота з підручником), бесіда, словникова робота(Додаток 3)

Учням пропонується самостійно відшукати відповіді на запитання:

— Хто сформулював закон гомологічних рядів?

— У чому він полягає?

— Чи можна застосовувати цей закон до тварин?

Закон гомологічних рядів був сформульований М. І. Вавиловим у 1920 році.

Вивчаючи мінливість ознак у злаків та інших родин, М. І. Вавилов виявив, що:

1.   Види та роди, генетично близькі між собою, характеризуються подібними рядами спадкової мінливості з такою правильністю, що, знаючи ряд форм одного виду, можна передбачити наявність подібних форм в інших близьких видів та родів. Чим ближче генетично розташовані в загальній системі роди та ліннеони, тим повніше тотожність у рядах їхньої мінливості.

2.   Цілі родини рослин характеризуються певним циклом мінливості, що відбувається через усі роди, які утворюють родину.

Хоча спочатку закон стосувався мінливості в рослин, М. І. Вавилов указав на можливість застосування його до тварин.

Розповідь учителя

Згідно із законом М. І. Вавилова, у тварин мають траплятися фенотипи, що аналогічні спадковим хворобам людини.

Основні положення мутаційної теорії Гуго де Фріза: (Додаток 4)

•         мутації виникають дискретно;

•         нові форми є константними, найчастіше рецесивними;

•         мутація — це завжди якісні зміни;

•         мутації різнонаправлені (можуть бути корисними, шкідливими або нейтральними);

•         ступінь вияву мутацій залежить від величини вибірки організмів, що вивчаються;

•         одні й ті самі мутації можуть виникати повторно.

Із мутаційною мінливістю пов’я­зана еволюція — процес утворення но­вих видів, сортів і порід. Мутаційна мінливість приймається синтетичною теорією еволюції як основа природного добору.

Запитання до учнів:

— Хто сформулював мутаційну теорію?

— Які основні положення цієї теорії?

3.         Типи мутацій

Робота з підручником, складання схем (на дошці) (Додаток 5)

За ступенем впливу на життєздатність розрізняють такі види мутацій:

За місцем виникнення:

За характером змін у структурі спадкового матеріалу:

3.Робота в групах (заповнення таблиці).Види мутацій (Додаток 7)

Назва	Причина	Приклад
		Анконська порода овець; серповидно-клітинна анемія
Генні	Зміна розташування нуклеотидів у молекулах ДНК
•                     делеція;	випадання ділянки хромосоми (втрачання певних спадкових властивостей);	Мутації дрозофіли; карликові мутації енотери; мозаїчні мутації
•                     дуплікація;	подвоєння ділянки хромосоми;
•                     інверсія;	поворот ділянки хромосоми на 180°;
•                     транслокація	перенесення ділянки
Геномні:	Зміна кількості хромосом:	Поліплоїдний тутовий шовкопряд; поліплоїдна кукурудза; хвороба Дауна; шестипалість
•                     поліплоїдія;	кратне збільшення хромосомного набору;
•                     анеуплоїдія	зміна кількості хромосом в одній або декількох парах

6.  Узагальнення, систематизація і закріплення знань

Лабораторна робота № 2

Тема. Спостереження нормальних та мутантних форм дрозофіл, їх порівняння.

Мета: навчитись порівнювати нормальні та мутантні організми на прикладі мухи-дрозофіли, з’ясувати причини мутацій.

Обладнання: мікроскопи, постійні мікропрепарати нормальних та мутантних форм дрозофіл.

Хід роботи

1.   Підготувати мікроскоп до роботи.

2.   Роздивитися при малому збільшенні препарати нормальних форм дрозофіл. Описати забарвлення комах, форму тіла, наявність і розміри крил, колір очей тощо.

3.   Роздивитися препарати декількох мутантних форм дрозофіл. Описати забарвлення комах, форму тіла, наявність, форму й розміри крил, колір очей тощо.

4.   Результати спостережень занести до таблиці «Порівняльна характеристика фенотипів нормальних і мутантних форм дрозофіл».

Порівняльна характеристика фенотипів нормальних і мутантних форм дрозофіл:

Форма	Забарвлення і форма тіла	Колір і форма очей	Форма і розмір крил	Інші ознаки
Нормальна
Мутантна № 1
№ 2

5.  Зробити висновок про те, що таке мутації, як мутації можуть впливати на фенотип. У висновку порівняти життєздатність нормальних і мутагенних форм дрозофіл.

У висновку учні мають зазначити, що нормальна форма є більш життєздатною, оскільки мутації безпосередньо впливають на фенотип. Це можна визначити за формою крил.

7.  Підбиття підсумків уроку, рефлексія

Інтерактивна вправа «Ланцюжок понять та термінів» (Додаток 7)

Наприклад:

— Що таке мутаційна мінливість?

— Що таке мутація?

— Наведіть приклади мутацій.

8.  Інформування учнів про домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання

8.1. Завдання для всього класу.

Підручник-опрацювати та вивчити відповідний параграф.

8.2. Індивідуальне завдання.

Підготувати повідомлення про історію вивчення мутагенезу.(запис у робочому зошиті).

Конспект уроку з елементами гри

Урок-презентація 

Тема. Підтип Безчерепні. Клас Головохордові. Лабораторна робота № 10.

Зовнішня та внутрішня будова ланцетника.

Вчитель Касьян Оксана Михайлівна

Тема. Підтип Безчерепні. Клас Головохордові. Лабораторна робота № 10.

            Зовнішня та внутрішня будова ланцетника.

Цілі уроку: продовжити формувати знання учнів про хордових тварин планети; на прикладі ланцетника ознайомити з основними особливостями організації підтипу Безчерепні , процесами їх життєдіяльності й середовищем існування; розвивати пам’ять, спостережливість, увагу, уяву; формувати вміння працювати в групах-командах, робити узагальнення і висновки;  виховувати бережливе ставлення до тваринного світу, до організмів, що оточують нас у повсякденному житті.

Обладнання й матеріали: вологі препарати риб, земноводних, птахів, ссавців, муляж «Будова ланцетника», схеми, кросворди, таблиці, засоби ІКТ, презентація до уроку, відео «Будова ланцетника»

Базові поняття й терміни уроку: внутрішній скелет, хорда, центральна нервова система, периферійна нервова система, зяброві щілини,атропор, нефридії, целом, Тип Хордові, підтип Безчерепні, Клас Головохордові, ланцетник.

Тип уроку: комбінований.

Форма уроку: «урок-змагання з елементами гри».

Очікуванні результати: учні-

- називають ознаки хордових тварин та наводять їх приклади;

- характеризують основні особливості організації підтипу Безчерепні;

- пояснюють зовнішню та внутрішню будову ланцетника;

- формулють основні поняття та терміни;

- колективно працюють в групах-командах: аналізують, узагальнюють, роблять висновки.

ХІД УРОКУ

 І. Організаційний момент, створення психологічного настрою.

Гра «Розминка». Визначення настрою учнів за смайликами. (Додаток 1.)

Розминка-інтерактивна вправа «Закінчи речення».

- Народна мудрість стверджує: «Немає не талановитих людей,а є ті,які …

Висновок. Народна мудрість стверджує: «Немає не талановитих людей, а є ті, які займаються не своєю справою».

- Наш урок допоможе кожному розкрити свої таланти. Уже заради цього варто працювати на уроці,а ще заради того,щоб дізнатися щось про, щось нове та цікаве.

 ІІ. Актуалізація опорних знань  учнів. Перевірка домашнього завдання.

Завдання в командах на швидкість:

1. Ігровий прийом «Кросворд» робота в групах-командах, перехресне опитування .

2. Інтерактивна вправа «Мозаїка». Робота біля дошки, складання класифікацій з елементів-надписів : «Царство Тварини», ( Додаток 2.1.) «Тип Хордові». ( Додаток 2.2.)

ІІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Рольова гра «Я визначний вчений…».  ( Додаток 3. )

Виступи учнів в ролі відомих науковців та природодослідників:

-         Карл Ліней;

-         Петро Симон Паллас;

-         Олександр Онуфрійович Ковалевський.

І\/. Повідомлення теми, мети уроку.

V. Вивчення нового матеріалу.

1.Розповідь вчителя з елементами бесіди.

Хто такі головохордові?

Найбільш примітивні хордові тварини з хордою й нервовою трубкою, що зберігаються впродовж усього життя, і відсутністю черепа. Поширені переважно в теплих і помірних морях Атлантичного, Індійського й Тихого океанів. Більшість веде рийний спосіб життя, деякі — планктонний. Харчуються переважно діатомовими водоростями, рідше зоопланктоном. У країнах Південно-Східної Азії уживаються в їжу.

Особливості зовнішньої будови головохордових

Форма тіла й розміри

Тіло головохордових рибоподібне, має двобічну симетрію, зовнішній поділ на окремі сегменти відсутній. Розміри незначні, довжина не перевищує кількох сантиметрів.

На спинному боці головохордових знаходиться спинний плавець, що переходить у хвостовий. На черевному боці хвостовий плавець переходить у підхвостову складку, що поділяється на дві черевні складки. Зяброві щілини прикриті шкірною складкою, що

утворює навколозяберну порожнину з єдиним отвором — зябровою порою.

Покриви тіла

Зовні тіло головохордових укрите кутикулою, що виділяється одношаровим епітелієм. Під епітелієм розташована драглиста сполучна тканина (дерма).

Особливості внутрішньої будови головохордових

У внутрішній будові головохордових простежуються виразні сліди метамерної будови предків хордових. Особливо добре це помітно на прикладі м’язової, дихальної, видільної та статевої систем. Для метамерної будови характерна наявність великої кількості повторюваних один за одним органів.

Опорно-рухова система

Роль скелета в головохордових виконує хорда, що оточена оболонкою зі сполучної тканини. Ця ж оболонка оточує й нервову трубку, розташовану над хордою. До відростків оболонки прикріплюються м’язові сегменти. М’язи головохордових слабко диференційовані й представлені численними повторюваними ділянками — м’язовими сегментами.

2.Перегляд відео «Будова ланцетника».  ( Додаток 4.)

3.Робота з підручником. (ст. 145-146,підручник «Біологія 8 клас»,            В.В. Серебряков, П.Г. Балан.)

Складання схем «Внутрішня будова ланцетника».

Робота учнів в групах-командах:

І. Дихальна система.Травна система ланцетника.Розмноження

ІІ. Кровоносна система. Видільна система.Нервова система.

VІ. Лабораторна робота №10 Зовнішня та внутрішня будова ланцетника (за інструктивною карткою робочого зошита).

Неотенія – здатність організмів розмножуватися на ранніх стадіях розвитку.

Висновок: Головохордові – це найпримітивніші хордові тварини, скелет яких складається лише з хорди. Вони мають примітивну нервову систему, недорозвинені органи чуття, їхня видільна система побудована за тим самим принципом, що й у Кільчастих червів.

VІІ. Узагальнення та систематизація знань учнів.

Гра «Асоціції». Діти, пригадавши сьогоднішній урок доберіть асоціаціїї до «Ланцетник».

Складання схеми на дошці(учні кожної команди на швидкість та кількість,ланцюжком записують асоціації до даної теми).

VІІІ. Підведення підсумків уроку.

Гра «Розминка». Визначити чи змінився настрій учнів в кінці уроку.

Висновки. Народна мудрість стверджує: «Немає не талановитих людей,а є ті,які займаються не своєю справою».

ІХ. Повідомлення домашнього завдання.

Завдання для розуму – опрацювати параграф 31.

Завдання для фантазії - повідомлення про найдивнішу рибу планети.

Завдання для ініціативності - скласти перелік прогресивних рис хордових тврин.

Додаток 1.

Гра «Розминка».

Визначення настрою учнів за смайликами.

      

 

Додаток 2.1.

Інтерактивна вправа «Мозаїка».

Робота біля дошки, складання класифікацій з елементів-надписів.

-         Класифікація «Царство Тварини»

Царство Тварини

Тип

Клас

Ряд

Родина

Рід

Вид

 

Додаток 2.2.

Інтерактивна вправа «Мозаїка».

Робота біля дошки, складання класифікацій з елементів-надписів.

Імперія Клітинні

-Класифікація «Тип Хордові»

Надцарство Еукаріоти

Царство Тварини

 

Підцарство Багатоклітинні

Підтип Покривники

Підтип Безчерепні

Підтип Черепні або Хребетні

Клас Головохордові (Ланцетники)

Клас Асцидії Клас Сальпи

Клас Круглороті Клас Хрящові риби Клас Кісткові риби Клас Земноводні Клас Плазуни Клас Птахи Клас Ссавці

Тип Хордові

 

Долаток 3.

Рольова гра «Я визначний вчений…».

-        Карл Ліней

Я - шведський природознавець: ботанік, зоолог і лікар — видатний учений XVIII століття, перший президент Шведської Академії Наук. У 1735 році у віці 28 років став доктором медицини. У тому ж році опублікував свою основну працю під назвою «Система природи» («Systema Naturae»), що уславила моє ім'я.

У своїй «Системі природи» вперше запро­понував наукову класифікацію відомих тоді рослин і тварин.

Я описав 4200 видів тварин і розділив їх на шість класів:ссавці, птахи, амфібії, риби, черви та комахи. 

Рослини він розділив на 24 класи.

-        Петро Симон Паллас

Я— німецький та російський натураліст, геолог, етнограф та енциклопедист XVIII—XIX століття. У 1774 році знайшов у Чорному морі маленьку видовжену напівпрозору тварину. Сприйнявши її за молюска,назвав «ланцетоподібним слимаком».Лише через 60 років учені встановили,що цей вид є хордовою твариною.

-        Олександр Онуфрійович Ковалевський

Мої основні наукові здобутки стосуються широкого кола біологічних проблем. Мене цікавили порівняльна анатомія та ембріологія, фізіологія та гістологія безхребетних і хребетних тварин. Своїми відкриттями я сприяв розкриттю процесу еволюції органічного світу. Мої наукові дослідження довели, що предками безчерепних були первинні безчерепні, які дали початок двом гілкам: представники однієї продовжували розвиватись як вільноплаваючі організми і з них виникли хребетні, а представники іншої перейшли до придонного способу життя, та стали предками сучасних безчерепних. Головний висновок з цих досліджень полягав у тому, що загальний спосіб розвитку виявляють не представники одного якого-небудь класу, а всі групи тваринного царства — хребетні і безхребетні.

Додаток 4.

Перегляд відео «Будова ланцетника».