З досвіду роботи. Використання ІКТ на уроках біології.

З досвіду роботи

Використання ІКТ на уроках біології

Всьому, що необхідно знати, навчити не можна, вчитель може зробити тільки одне — вказати дорогу.

   Річард Олдінгтон

                                                              

        

         Інформаційно- комунікативні технології  стрімко увійшли в різноманітні сфери нашої повсякденної діяльності, тому важливим завданням перед вчителем постало широке їх впровадження  в процесі освітньої діяльності.

        Біологія – це наука про життя у всіх його проявах, а саме: рослини, гриби, віруси, тварини. Тому біологія є одним з тих навчальних предметів, що дає насичений та багатий  матеріал для відпрацювання різноманітних методів і прийомів роботи з інформацією. А саме застосування інформаційно- комунікативних технологій дозволяє швидко опрацювати інформацію у вигляді таблиць, схем, діаграм, визначити залежність між об'єктами та явищами, будовою та функціями.

         Ці технології  сприяють  розвитку самостійності і творчих здібностей учнів, спеціальної або загальної обдарованості, здійснення диференціації й індивідуалізації навчання, посилює міжпредметні зв'язки, дозволяє змінити саму технологію надання освітніх послуг, зробити урок більш наочним і цікавим. А це дозволяє краще зрозуміти поняття, сформувати практичні вміння та навички.
           До сучасних інформаційно-комунікаційних технологій навчання відносяться:

                                   -  Інтернет-технології,

                                   - мультимедійні програмні засоби,

                                   - офісне та спеціалізоване програмне забезпечення,

                                   - електронні посібники та підручники,

                                   - системи дистанційного навчання (системи комп'ютерного супроводу

                                     навчання), тощо.    

          На сьогодні ринок навчального програмного забезпечення України пропонує великий перелік програмних засобів різноманітного призначення, але всі вони практично не адаптовані до використання в умовах школи, бо, як правило, російськомовні не відповідають чинній програмі як за обсягом, так і за структурою, тобто більшість цих програм за дидактичним призначенням є допоміжним та ілюстративним джерелом знань.

     Проаналізувавши всі позитивні та негативні сторони існуючих програмних продуктів з біології використання інформаційних технологій може відбуватися різними способами, відповідно до потреб конкретного уроку. В своїй роботі я використовую інформаційно- комунікативні технології за такими напрямками:

        - демонстрація  об’єктів, процесів та явищ;

        - лабораторні та   практичні роботи;

        - створення і показ презентацій;

        - демонстрація   статичних і  динамічних моделей;

        - контроль знань;

        - джерело  інформації (Інтернет, бази даних)

        - підготовка до олімпіад;

        - проектна діяльність, тощо 

     Зрозуміло, що уроки з використанням комунікативних технологій потребують великої підготовки. Учитель повинен уміти користуватися різноманітними програмами графічними, flash-анімації, веб - редактором, програмами для створення презентацій, програмами для роботи з аудіо та відео. Усе залежить від того, в якому вигляді ви вирішили подати інформацію.

      Готуючись до уроків біології,  використовую матеріали, опубліковані в мережі інтернет, публікую свої та дитячі роботи,  в основному  на своєму блозі та сайті.

    Використовую такі програмові засоби:

-          «Віртуальна біологічна лабораторія» 10-11 клас (містить повний курс лабораторних та практичних робіт, теоретичний матеріал, динамічні схеми та моделі);

- «Віртуальна лабораторія» Біологія людини 8-9 клас;

                       - «Транспорті системи» 7 та 8 клас;

                      - Шкільні тести з біології 10-11 клас

Актуальність використання цих технологій обумовлена тим, що в них закладені великі можливості для навчання на якісно новому рівні. Проте, звичайно, комп'ютер не може повністю замінити вчителя. По-перше, саме вчитель має можливість зацікавити учнів, викликати допитливість, завоювати їх довіру; по-друге, він може спрямувати їх увагу на ті або інші важливі аспекти предмета, який вивчається; по-третє, відзначити їх старанність та знайти шляхи спонукання до навчання. Таку роль вчителя ПК ніколи не зможе взяти на себе. Отже, вчитель повинен визначити місце та роль інформаційно-комунікаційних технологій у своїй професійній діяльності. 

Відверта розмова «Спілкування у безпечному інтернеті» . ПАМ"ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ!

СКАРБНИЧКА КЛАСНОГО КЕРІВНИКА.

Відверта розмова

«Спілкування

у безпечному інтернеті» 

                                                                              Підготувала

                                                                            вчитель біології,екології та хімії,

                                                                          класний керівник 8 класу

Забузької ЗШ І – ІІІ ступенів

                                                                            Касьян Оксана Михайлівна

                                                                                                                  2014-2015 н. р.

Мета:  попередження та превентивна робота з дітьми по безпечній роботі в Інтернеті

Обладнання: презентація для учнів « Безпечне використання Інтернету»

План

Вступ.

Доброго дня, дорогі діти! Сьогодні ми з вами поговоримо про Інтернет. Чи можете ви сказати, що таке Інтернет?

100 років тому, коли не було Інтернету, лист від родичів з України в Америку плив пароплавом та доставлявся сушею місяць. Потім стільки ж люди чекали відповідь. З появою літаків ми на відправку листа і відповідь стали чекати вже не 2 місяці, а 2 тижні. З появою Інтернету лист відправляється і отримується відповідь через кілька секунд.

Чим ще корисний Інтернет і навіщо люди його використовують?

Безпечно користуватися Інтернетом?

Скажіть діти: - хто з вас вміє користуватись Інтернетом?

Звичайно ж, майже всі!

- Що таке «НІК»?

Нік – це ім’я, яке використовують користувачі Інтернету, не називаючи своє справжнє ім’я.

Гра «Квітка».

Спробуйте придумати собі «нік», запишіть на стікері і приклейте на квітку так, щоб утворити пелюстки.

/Кожен з дітей пише на стікері нік і приклеює його на квітку/

Вчитель:

На початку 1996 року по всьому світу нараховувалось 30 млн. користувачів Інтернету

- В 2013 році кількість користувачів досягла 14 млрд.710 029 070

- Спілкування людей в віртуальних мережах – невід’ємна частина соціального життя

В Україні 46 млн. населення, користувачів Інтернетом – 6,7 млн, це 14,65%.

Як ви думаєте, які ж загрози чекають дітей в Інтернеті?

Загрози в Інтернеті:

ü Виготовлення, розповсюдження та використання матеріалів зі сценами насильства над дітьми

ü Наполегливе чіпляння в мережі, розмови на теми сексу, насильства, "зваблення”

ü Показ невідповідних віку, нелегальних та шкідливих матеріалів, що впливають на психіку, приводять до фізичної шкоди

ü Переслідування і залякування

Вчитель:   Існують певні правила користування Інтернетом:

1.     НЕ ПОВІДОМЛЯЙ ПРО СЕБЕ І БАТЬКІВ ПРИВАТНУ ІНФОРМАЦІЮ.

2.      НЕ ВИСИЛАЙ НЕЗНАЙОМИМ ЛЮДЯМ СВОЄ ФОТО

3.     НЕ ВІР ВСЬОМУ, ЩО КАЖУТЬ ПРО СЕБЕ ВІРТУАЛЬНІ ЗНАЙОМІ

В Інтернеті легко знайти собі друзів, але…. Послухайте одну історію.

     Дівчинка познайомилась в Інтернеті з своїм однолітком, хлопчиком, якого звати Войтек. Вони почали спілкуватися в мережі. Аня пише: «Привіт, я Аня, мені 12 років, я шукаю друзів».

Хлопчик їй відповідає: «Привіт, Аня, я Войтек, мені також 12 років і я хочу зустрітися з тобою». А на справді, цей Войтек дорослий чоловік, який обманює дівчинку, і не тільки її.

      Дуже часто, спілкуючись в Інтернеті уявляєш собі одну людину, а насправді вона зовсім інша.

4. ОБМЕЖУЙ СВІЙ ЧАС РОБОТИ ТА ІГОР В ІНТЕРНЕТІ

5. БАТЬКИ МАЮТЬ ЗНАТИ, ЧИМ ТИ ЗАЙМАЄШСЯ, КОЛИ СИДИШ БІЛЯ КОМП’ЮТЕРА.

 6. НЕ ОБРАЖАЙ ІНШИХ В ІНТЕРНЕТІ

7.  ТРИМАЙ ПАРОЛЬ КОМПЮТЕРА У ТАЄМНИЦІ

8. ЯКЩО ОПИНЯЄШСЯ В СКЛАДНІЙ СИТУАЦІЇ ПОГОВОРИ З БАТЬКАМИ

Закріплення.

 Спробуйте перерахувати правила користування Інтернетом, з якими ви познайомились.

Учні:

ü не надавати інформацію про своє ім'я, адресу, та дані про своїх батьків,

ü не можна погано поводитись при спілкуванні,

ü користуватись комп'ютером та Інтернетом з дозволу батьків,

ü тримати пароль комп'ютера у таємниці

ü повідомляти батькам про проблеми, які виникають під час роботу з комп'ютером або в Інтернеті,

Висновок. Треба бути дуже обережним, користуючись Інтернетом.

o   не надавати нікому свої паролі;

o   без гострої необхідності не надавати особисту інформацію по електронній пошті, в чат-кімнатах;

o   не надавати відповіді на послання непристойного та грубого змісту;

o   повідомити старшим про отримання інформації, яка примусить почуватись незручно або налякано;

o   не погоджуватись на зустріч з випадковим онлайновим другом. Якщо все ж таки це необхідно, то зустріч повинна відбуватися в громадському місті або у присутності друзів чи батьків;

o   не відправляти нікому своє фото;

o   не здійснювати комерційні операції через мережу Інтернет.

Пам'ятка для батьків

1. Розмістіть комп’ютер у кімнаті, яку використовують усі члени родини.

       Іноді діти тримають у секреті те, що вони користуються Інтернетом. Вони можуть не бажати того,  аби їх батьки були у курсі їх дій в мережі. Важливо не реагувати досить емоційно, а зробити все можливе, аби зняти цю психологічну напругу.

      Обговорювати можливі труднощі легше, коли комп’ютер знаходиться у спільній кімнаті. Крім того, ви можете використовувати Інтернет разом із дитиною. Таким чином, розмови про Інтернет та контроль за його використанням стануть повсякденною частиною вашого родинного життя.

2. Використовуйте будильник для обмеження часу, якій дитина проводить в Інтернеті.

      Заздалегідь погодьте тривалість перебування в Інтернеті.

Бажано визначити час перебування дітей в он-лайні. Час, проведений за комп’ютером, необхідно обмежити для того, аби не нанести шкоду стану здоров’я дитини.  Ігрова комп’ютерна залежність стала великою проблемою у всьому світі.

     Обговоріть час перебування дитини в Інтернеті та домовтеся про використання будильника. Таким чином ви уникнете можливих конфліктних ситуацій.

3. Використовуйте технічні засоби захисту: функції батьківського контролю в операційній системі, антивірус та спам-фільтр.

     Для роботи за комп’ютером зовсім необов’язково знати всі його функціональні можливості. Запросіть спеціаліста, якій налаштує операційну систему вашого комп’ютера та покаже, як працювати із батьківським контролем. Краще один раз побачити, аніж багато разів почути. Не використовуйте у себе вдома комп’ютер, якій технічно є незахищененим.

     Також ви можете пройти он-лайн навчання та навчитись найбільш ефективно використовувати функції безпеки браузера та самостійно налаштовувати батьківський контроль.

     Встановіть Microsoft Security Essentials зараз, і ваш комп’ютер буде захищеним у реальному часі від вірусів, програм-шпигунів та інших зловмисних програм.

4. Створіть «Сімейні інтернет-правила», що містять правила онлайн-безпеки для дітей.

    Діти навчаються шляхом експериментування. Якщо ви зацікавлені у тому, аби ваша дитина навчалась не на своїх власних помилках — якомога частіше обговорюйте теми, пов’язані із Інтернетом. Ви можете розказати, наприклад, про достовірність інформації, розташованої в мережі. Так ви невимушено створите свої «родинні правила» Інтернет-безпеки. Традиції, норми та правила, які закріпились у родині — довговічні.

5. Проводьте більше часу із дитиною. Всіляко заохочуйте обговорення тем, пов’язаних з Інтернетом.

    В житті кожного трапляються помилки. Немає потреби сприймати помилки дітей як життєву проблему. Будуйте довірливі стосунки задля того, аби бути впевненими, що у будь-якій ситуації дитина звернеться за допомогою саме до вас. Щоб не сталось, ваша дитина повинна бути впевненою, що у будь якій ситуації вона може розраховувати на вашу підтримку та прийняття. Гарний рецепт побудови довірливих відносин — щоденне спілкування та спільне проведення вільного часу. В невимушеній ситуації набагато легше обговорювати «складні» питання.

6. Навчайте дітей критично ставитися до інформації в Інтернеті і не повідомляти конфіденційні дані он-лайн.

Повідомте дитині, що практично кожен може створити свій сайт, і при цьому ніхто не може проконтролювати достовірність інформації, розташованої на такому сайті. Навчіть дитину використовувати інформацію із різних перевірених джерел.

Доповідь на тему: «Формування навичок здорового способу життя у дітей та підлітків у сучасних умовах»

СКАРБНИЧКА КЛАСНОГО КЕРІВНИКА.

Доповідь на тему:

«Формування навичок здорового способу життя у дітей та підлітків у сучасних умовах»

Матеріали

вчителя біології,екології,хімії,

класного керівника 8 класу

Касьян О.М.

 Забужжя 2014 - 2015 н.р.

Конституція України визнає життя і здоров’я людини найвищими соціальними цінностями. Згідно з Основним законом, держава несе відповідальність перед людиною за свою діяльність і зобов’язана ефективно вирішувати завдання виховання здорового покоління, від чого значною мірою залежить соціально-економічний розвиток країни і суспільства в цілому.

         З метою поліпшення здоров’я підростаючого покоління в Україні здійснено відповідні практичні кроки: прийнято ряд законів і підзаконних актів щодо формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей та молоді, про дотримання законодавства щодо захисту прав неповнолітніх, про соціальний захист бездомних громадян та бездоглядних дітей, про жорстоке поводження з дітьми, про попередження насильства в сім’ї  та інші.

          Але за  результами національного опитування молоді  регулярне заняття фізичною культурою не стало звичною нормою для більшості молодих людей,  стрімко поширюється вживання алкогольних напоїв, типовою є часта зміна сексуальних партнерів.

Так, за даними Міністерства охорони здоров'я України в останні десять років зареєстровано підвищення рівня захворюваності й поширення серед молоді хвороб крові та кровотворних органів, недоброякісних новоутвореннь, хвороб сечостатевої та кістково-м'язової систем та кровообігу; почастішали ускладнення вагітності, пологів і післяпологового періоду, наявні вроджені вади розвитку. Залишається високим рівень захворювань, що передаються статевим шляхом. Соціально небезпечною проблемою став СНІД (ВІЛ-інфекція): за темпами розвитку цієї епідемії Україна посідає одне з перших місць у світі. Переважна більшість ВІЛ-інфікованих- особи віком від 15 до 30 років; спостерігається зростання ВІЛ-інфекції серед наркоманів-підлітків і дітей.

В Україні відзначається щорічне погіршення психічного здоров'я підлітків, насамперед, внаслідок вживання алкогольних напоїв, наркотичних та інших психотропних речовин. Кількість випускників шкіл, які є практично здоровими, становить лише 5% - 15%. За таких умов здоров'я школярів має стійку тенденцію до погіршення.

Низький рівень здоров'я молодих людей, що проходять службу в Збройних Силах України, є свідченням негативного ставлення молоді до власного здоров'я: придатними до військової служби визнається 74-76% юнаків, а кількість тих, хто отримує відстрочку за станом здоров'я, постійно збільшується.

Такі темпи руйнації здоров'я потребують негайного вирішення проблеми духовного зростання особистості, повноцінної реалізації психофізичних можливостей, збереження та зміцнення здоров'я.

Головне завдання сучасних педагогів  - пропагувати здоровий спосіб життя, здійснювати заходи щодо профілактики наркоманії та алкоголізму серед дітей, правопорушень та злочинності.

Основними напрямками роботи по пропаганді здорового способу життя серед підлітків та молоді  є:
- формування позитивної мотивації щодо здорового способу життя;
- знайомство підлітків та молоді з основами здорового способу життя, формування свого стилю здорового життя, здійснення профілактичної роботи за негативними проявами;
- формування теоретичних та практичних навичок здорового способу життя, формування творчої особистості, здібної до саморозвитку, самоосвіти і самоактуалізації.

В поняття здорового способу життя входять наступні складові:
відмова від шкідливих пристрастей (куріння, вживання алкогольних напоїв та наркотичних речовин); оптимальний руховий режим; раціональне харчування; загартовування;особиста гігієна; позитивні емоції.

Навчання здорового способу життя передбачає систематичний комплекс заходів, спрямованих на усвідомлення здорового способу життя як цінності шкільного колективу, що сприятиме гармонійному розвиткові психофізичних здібностей учнів.

Робота вчителя має бути спрямована на зміцнення фізичного, морального та психологічного здоров’я дітей, на створення  оптимального режиму їх фізичної та психологічної адаптації до підвищених вимог навчального навантаження та ефективної системи  подолання  таких соціально негативних явищ як наркоманія, куріння, зловживання алкоголем серед дітей та підлітків.

У процесі формування навичок  здорового способу життя рекомендуємо керуватися такими пріоритетами:

•         вірити в цінність кожної дитини;

•         дотримуватись конфіденційності;

•         надавати позитивну інформацію;

•         бути порадником, а не моралістом;

•         поважати думку й позицію дитини;

•         акцентувати увагу дитини на власних позитивних рисах, характеристиках і здобутках.

Рекомендуємо дотримуватися таких  принципів профілактичної роботи:

•         відповідність змісту роботи потребам особистості: вивчення  існуючих потреб та орієнтація  змісту, форм роботи на їх задоволення; своєчасне виявлення  підлітків "групи ризику” та надання їм допомоги;

•         активізація зворотного зв’язку: надавати можливість учням висловлювати свої думки та почуття;

•         добровільність: мотивувати та пропонувати, а не примушувати та диктувати;

•         позитивна спрямованість: зміцнення позитивної позиції особистості щодо власної спроможності підтримання оптимального стану здоров’я; спирання на позитивні моменти – не стільки залякувати наслідками шкідливих звичок, скільки привертати увагу й посилювати симпатію до людей, які дотримуються здорового способу життя; розвінчувати створювані рекламними кампаніями стереотипи "героїв з цигаркою”, які асоціюються з активністю та процвітанням;

•         об’єктивність: інформація не повинна зводитись до залякування або формальних гасел; слід пам’ятати, що некваліфікована, необережна інформація може створити атмосферу таємничості та загадковості, спровокувати реакцію на "заборонений плід”; доцільно уникати мілітаризованої термінології;

•         залучення батьків, медичних працівників, психологів, соціологів, юристів до пропаганди та сприяння утвердженню у свідомості учнівської молоді принципів здорового способу життя;

•         систематичність: вся профілактична робота з виховання здорового способу життя має передбачати комплекс заходів, спрямованих на формування свідомого ставлення до власного здоров’я;

•         врахування вікових та індивідуальних особливостей дітей.

  Рекомендуємо впроваджувати такі форми організації роботи щодо формування здорового способу життя учнів:

–         уроки валеології, охорони та безпеки життєдіяльності;

–         гурткові, клубні та факультативні заняття;

–         анкетування, тестування;

–         облік учнів, схильних до правопорушень, куріння,  вживання алкогольних та наркотичних речовин;

–         тематичні лекції, колективні та індивідуальні бесіди;

–         дні, тижні здоров’я та  профілактики шкідливих звичок;

–         шкільні спартакіади, естафети, спортивні та туристичні змагання;

–         колективні творчі справи;

–         родинні свята та свята здоров’я;

–         рольові ігри, вікторини, ігрові програми;

–         екскурсії та походи по рідному краю;

–         години спілкування на свіжому повітрі;

–         психологічні тренінги;

–         валеологічні тренінги;

–         суди над шкідливими звичками;

–         диспути, дискусії, круглі столи;

–         служба довіри;

–         профілактичні консультації;

–         регулярний випуск радіогазет та настінної інформації;

–         презентація матеріалів періодичної преси;

–         перегляд та обговорення кінофільмів;

–         використання елементів народної системи  духовно-фізичного розвитку особистості (прислів’я, приказки,  рухливі ігри, фізична культура козаків) під час проведення навчальних занять;

–         співпраця з батьками (з проблеми формування культури здоров’я учнів), підвищення їх педагогічної культури шляхом організації лекцій, круглих столів, бесід, консультацій, розробки пам’яток тощо.

Завданням кожного педагога бути забезпечення валеологізації всього шкільного колективу через створення такого навколишнього середовища, яке сприяло б зміцненню здоров’я.

Особливу увагу щодо  формування  навичок здорового способу життя слід приділяти  підліткам та молоді. Перше вживання алкоголю, наркотиків, токсичних речовин частіше всього відбувається  в підлітковому віці, що ставить педагогів перед необхідністю вести систематичну і скоординовану з медиками та правоохоронцями роботу з антиалкогольного, антинаркотичного виховання, виявленню випадків первинної наркоманії та токсикоманії, а також побутового пияцтва серед дітей та молоді.

Організм підростаючої молодої людини знаходиться в незбалансованому і негармонійному стані. Саме це сприяє швидкому звиканню до алкоголю, тютюну, наркотиків та інших шкідливих чинників для організму. Залежності у підлітків та молоді виникають на багато швидше, ніж у дорослих,  і призводять до різних порушень в усьому організмі. Часто зустрічаються випадки отруєнь неповнолітніх, які є наслідком їх необізнаності. Молоді  властиве переоцінення своїх можливостей, сліпе копіювання героїв із фільмів, прагнення виділитись з групи однолітків, показати свою дорослість. У  випадках, коли організм не здатний переробити велику  кількість шкідливих речовин, частіше всього не витримують серце і печінка.

Величезну  роль у формуванні у дітей та молоді навичок здорового способу життя, негативного ставлення до вживання наркотичних речовин відіграє сім′я. Але, на превеликий жаль, у багатьох сім’ях піклування про створення належних матеріальних умов призводить до  зниження уваги на  виховання дітей.

Невпевненість у завтрашньому дні, гострі соціальні конфлікти, вимушеність зміни способу життя є потужними чинниками, що негативно позначаються на психологічному стані людей, провокують конфлікти, сварки, підвищують рівень захворювань, депресій, стресів, невротичних та психічних  розладів. Декотрі батьки не в змозі  справитись з проблемами і йдуть по “лінії найменшого опору”, пасивно сприймають сьогодення, зловживають алкоголем, вживають наркотики, вдаються до асоціальної чи аморальної поведінки.

В умовах неблагополучної сім’ї дитина набуває негативного досвіду спілкування, співіснування і кооперації, вкрай необхідних для подальшого життя, розчаровується у людських взаєминах, стає уразливою, страждає від самотності, неповноцінності, низької самоповаги. Все це може спровокувати дитину до вживання алкоголю, наркотичних речовин та скоєння злочину.

Так, більше половини дітей, що вчинили злочин, росли в проблемних сім’ях, 14% дітей - із сімей алкоголіків, 4% неповнолітніх злочинців із сімей, де батьки ведуть аморальний спосіб життя, 10% - з тих, у яких хтось із родичів був позбавлений волі.

Дефекти сімейного виховання спричиняють  нервово-психічні розлади у дітей. Так, за даними Міністерства охорони здоров’я України в останні роки значно підвищився рівень захворюваності дітей на депресивні стани, розлади психіки і поведінки. За п’ятирічний період показник зріс на 7,3 %. Майже половина молоді відчуває високе психоемоційне напруження, труднощі в адаптації до умов сьогодення.

Здоров’я й успішний розвиток дитини перш за все залежить від задоволення її соціальних, емоційних, духовних та інтелектуальних потреб. Сучасна сім’я має зберегти і відновити свій статус головної ланки у вихованні дитини: забезпечити належні матеріальні та педагогічні умови для фізичного, морального й духовного розвитку. Разом з тим  сім’я потребує допомоги, як матеріальної, так і психолого-педагогічної. Особлива роль у цьому напрямку належить соціально-психологічній службі, основні завдання якої полягають у забезпеченні соціально-психологічного захисту дитини та її прав, підвищенні психолого-педагогічної культури батьків, вчителів, сприянні успішній соціальній адаптації дитини, її функціонуванні, наданні психолого-педагогічної допомоги учням.

При проведенні просвітницьких заходів працівникам психологічної служби закладів освіти та класним кенрівникам необхідно  використовувати статистичні дані медицини, звернути увагу кожного учня  на своє здоров'я, на його збереження, цінність і чинники, які руйнують повноцінне життя молоді. На засадах формування позитивного ставлення до здорового способу життя складається негативне ставлення до алкоголю, тютюну, наркотичних речовин, обачливість до венеричних захворювань. Від того, наскільки успішно вдається сформувати і закріпити у свідомості навички здорового способу життя   в молодому віці, залежить в подальшому вся діяльність людини.

Література

1.      Закон України "Про освіту” (стаття 56). – 1996.

2.      Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті // Освіта України. – 18 липня 2001. – №29. – С. 4 –6.

3.      Про додаткові заходи щодо підвищення якості освіти в Україні: Указ Президента України №244 від 20.03.2008.

4.      Про затвердження програми „Основні орієнтири виховання учнів 1-12-х класів загальноосвітніх навчальних закладів України": Наказ МОН України  від  17.12.2007 №1133.

5.      Про затвердження Державної програми „Репродуктивне здоров’я нації" на період до 2015 року”: Постанова КМУ

6.      Про заходи щодо розвитку духовності, захисту моралі та формування здорового способу життя громадян: Указ президента України від 27.04.99 №456/99 // Інформаційний вісник: вища школа. 2002. - №7. – С.7-9.

7.      Про підвищення рівня інформаційно-освітньої роботи щодо запобігання поширенню наркоманії серед дітей, учнівської та студентської молоді: Наказ МОН України від 16.11.2005 №656.

8.      Про підвищення рівня інформаційно-просвітницької роботи щодо запобігання поширенню наркоманії серед дітей, учнівської та студентської молоді: Наказ ГУОН КОДА від 26.09.2008 №351

9.      Про подальше впровадження міжнародного проекту „Європейська мережа шкіл сприяння здоров’ю в Україні” // Інформаційний збірник Міністерства освіти України. – 1998. – №23. –  С. 3-18.

10. Про роботу загальноосвітніх навчальних закладів щодо формування навичок здорового способу життя, профілактики ВІЛ-інфікування та толерантного ставлення до ВІЛ-інфікованих: Наказ МОН України від 28.11.2006 №792.